Брижинський Михайло Іванович
Михайло Іванович Брижинський (нар. 6 жовтня 1951 року в Нових Турдаках — 22 грудня 2020)[1] — радянський мордовський письменник, член Спілки письменників СРСР, Народний письменник Республіки Мордовія.
| Брижинський Михайло Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
6 жовтня 1951 Нові Турдаки, Кочкуровський район, Мордовська АРСР, РРФСР, СРСР | |||
| Помер | 22 грудня 2020 (69 років) | |||
| Країна |
 СРСР Росія | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | Мордовський державний університет імені М. П. Огарьова (1973) | |||
| Мова творів | російська і ерзянська | |||
| Роки активності | з 1983 | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився в сім'ї вчителів Івана Сергійовича Брижинського і Надії Андріївни Фатькиної. Закінчив Новотурдаковську середню школу в 1968 році і філологічний факультет Мордовського педагогічного інституту. У 1977 році, після служби в армії, влаштувався в школу в рідному селі працювати вчителем рідної мови та літератури.
Першу повість «Половт» («Набат») про боротьбу росіян і мордви проти монголо-татарського ярма опублікував у 1983 році. У 1986 році випустив повість російською «Ради братий своих» про повстання Степана Разіна і життя Альони Арзамаської, у 1988 році — роман «Вклонися борозні» про сільське життя. У 1991 році опублікував збірку оповідань на мордовській мові «Эрямодо надобия» («Ліки від життя»), куди увійшли три оповідання, триптих «Заку-ун» і есе «Пингень гайть» («Дзвін епох»), що вийшла в 2004 році. В есе Брижинський розповідав про походження мордовського народу з наукової точки зору, підкріплюючи затвердження науковими доказами. У 2008 році він випустив етнографічну повість «Кирдажт» («Ровесники»), в якій в художній формі розповідається про історії мордовського народу і обрядом посвячення юнака в чоловіка[2], показуються обставини формування характеру і світогляду людини в період його повної залежності від пристосованості до умов існування в навколишньому середовищі[3]. Також Брижинський відомий як автор «Російсько-ерзянського шкільного словника» (2015)[4] і як автор підручника-хрестоматії з мордовської літератури, випущеного ним разом з дружиною Надією Никифорівною[5].
Член Союзу письменників СРСР з 1990 року. Почесний працівник загальної освіти РРФСР. Лауреат Держпремії Республіки Мордовія (2004). Народний письменник Республіки Мордовія (2014)[6].
Примітки ред.
- ↑ Скончался народный писатель Мордовии Михаил Брыжинский. izvmor.ru (ru-RU) . 24 грудня 2020. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 9 січня 2021.
- ↑ Яркий прозаик, знаток фольклора, педагог [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ МИФОЛОГИЧЕСКИЕ ОБРАЗЫ И МОТИВЫ В ПОВЕСТИ «КИРДАЖТ» («РОВЕСНИКИ») М. БРЫЖИНСКОГО [Архівовано 22 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Русско-эрзянский школьный словарь [Архівовано 18 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Певец любви». Андрей Иванович Брыжинский [Архівовано 22 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ В музее А. И. Полежаева — филиале Мемориального музея военного и трудового подвига 1941—1945 гг. состоится Творческий вечер и откроется выставка «Звон эпохи» [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання ред.
- Библиотека мордовской литературы. Михаил Иванович Брыжинский [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)