Вікіпедія

Бреславська Світлана Володимирівна

(Перенаправлено з Бреславська-Кемінь Світлана Володимирівна)

Світлана Бреславська (пол. Switłana Bresławska; нар. 13 лютого 1969, Калуш, Івано-Франківської області) — українська письменниця, літературознавиця, перекладачка з польської мови. Голова Івано-Франківської обласної організації Національної Спілки письменників України (2019—2023)[1][2].

Світлана Бреславська
Народилася 13 лютого 1969
Калуш Івано-Франківської області, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Alma mater Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Мова творів українська, польська
Роки активності з 1983 року
Напрямок поезія, проза, переклад
Нагороди Міська премія імені Івана Франка (2016) в жанрі «Поезія»; Літературна премія імені Ю.Яновського (2018) в жанрі «Переклад»; Срібна відзнака за видатні заслуги перед ZLP.

Життєпис ред.

Народилася 13 лютого 1969 року в м. Калуші, Івано-Франківської області. Закінчила філологічний факультет Прикарпатського університету імені Василя Стефаника за фахом «Вчитель української мови та літератури». Захистила дипломну роботу на тему «Міфологічні мотиви у творчості Богдана-Ігоря Антонича»[3]

Працювала вчителькою української мови та літератури в школі. Методистом денної форми навчання на факультеті фізичного виховання і спорту та викладачем української мови на підготовчому відділенні ПНУ (1999—2019).

Почала друкуватися у 1980-х рр. У 1983 р. поетичні твори з'явилися у підлітковому журналі «Піонерія». Через рік — у художньо-публіцистичному збірнику «Доба», згодом — у альманасі «Вітрила'88». Була активною дописувачкою обласної періодики: газет «Прикарпатська правда», «Західний кур'єр», «Літературне Прикарпаття».

1993 року з'явилися перші публікації оповідань і перекладів у часописах «Четвер»[4] та «Перевал»[5]. Літературно-критичні статті та відгуки публікуються на сайтах «Буквоїд»[6][7][8][9][10][11][12][13][14][15][16][17], «Золота пектораль»[18][19][20][21], «Збруч»[22][23].

Поезія, проза та статті опубліковані в літературних журналах: Дзвін, Перевал, Золота пектораль, Літературна Україна, Українська літературна газета, Екзиль, Західний кур'єр, Німчич, Ґражда, Буковинський журнал, Степ, Слово Просвіти[24][25], Liry Dram, Hybryda, Gazeta Wyborcza, Babiniec Literacki, Посестри[26][27], Protokół kulturalny (Познань), Migotania, Gazeta Kulturalna, Miasteczko Poznań також в українських і польських антологіях та альманахах.

Членкиня редколегії літературно-мистецького журналу «Дзвін» (Львів).

Учасниця міжнародних літературних фестивалів Міжнародна галицька літературна осінь (2016, 2018, 2019)[28], Poeci bez granic (Вроцлав/Поляниця Здруй, 2017, 2018, 2019, 2021, 2022, 2023); міжнародної конференції «Jak podanie ręki» (Познань, 2018, 2021, 2022, 2023), літературно-мистецького фестивалю «Письменницька ватра над Черемошем» (2019); XXVIII фестиваль «Pomorska Wiosna Literacka» (2022).

Лауреатка міської Премії імені Івана Франка в галузі поезії (2016)[29] та Літературної премії імені Юрія Яновського в галузі перекладу (2018)[30]. За видатні заслуги нагороджена Почесною відзнакою ZLP (2021).

Доробок ред.

Авторка поетичних книжок: «Два кроки до раю» (2015), «Переступи поріг» (2015), «Вниз головою» (2016), «Ти» (2017), «Кількома голосами» (2019), «Na linii oddechu» (переклад Казімежа Бурната — Вроцлав, 2018), «Інкарнація болю» (2023); зб. літературно-критичних статей «З книги відгуків і пропозицій» (2018), книжок оповідань «Всі фаворитки короля» (2019), «Dzień Kolombiny» (літ. переклад Петра Прокоп'яка). Окремі твори перекладено польською, німецькою, французькою, англійською, іспанською, угорською, чеською, литовською та білоруською мовами.

Упорядниця антології «Ми — з 90-х. Віднайдене покоління» (2017) та літературно-історичного альманаху «Родились ми великої години» (2017), двомовної антології «Апостоли XX століття: доля України в поезії» (2020)[31]. Авторка проєкту перекладу на польською мовою книжки Тараса Мельничука «Князь роси» (2020) (польський переклад обох книг К. Бурнат)[32]. Упорядниця і редакторка видання повістей Юрія Шкрумеляка «Крівавий шлях» і «Чота крилатих» (2020).

У перекладі Світлани Бреславської з польської мови вийшли друком книжки: «Кінець літа в Аркадії»: Казімєж Бурнат, «Насичення невідомим», Лєшек Шаруга «Лого Рея», «Смерть богів» Анджей Вальтер (2017), «Ілюзія вічності» Казімежа Бурната (2018), «Бенкет метелика» Анджея Бартинського (2018)[33], «На межі непривітного світу» Петра Прокоп'яка (2022)[34][35], «В оточенні негараздів: від падіння до успіху» Томаса Еріксона (2022). Переклала українською мовою оповідання Бруно Шульца: «Манекіни»[36] (1988), «Ундуля»[37][38][39] (2022); романи Моніки Варненської «Магдалена» (2016), «Прощання з осінню»[40] Станіслава Ігнація Віткевича (2022), «Пригоди та мандрівки Ведмедика Вухатика» Чеслава Янчарського (2022), «Казки на щодень» Юзефа Герольда (2022), «Реалістичні картини» Ареса Хадзініколау (2022), «Зелений манускрипт» Петра Прокоп'яка[41] (2022), «Легенди Познані» Анджея Сікорського (2022)[42], «Дідусь і Ведмедик» Лукаша Вєжбицького (2022)[43], статті Вітольда Ґомбровича про польську літературу[44][45], Артура Сандауера «Здеградована реальність (Слово про Бруно Шульца)»[46]

Разом із письменником Петром Прокоп'яком реалізувала проект «Я - з Дрогобича» (2022) до 130-річчя Бруно Шульца[47]. До книги увійшли вірші Єжи Фіцовського, Тадеуша Ружевича, Луції Дудзінської, Петра Прокоп'яка, Світлани Бреславської, а також статті, присвячені класику польської літератури та оповідання Бруно Шульца «Ундуля»[48] - усі тексти у перекладі Світлани Бреславської.

У рамках резиденції[49] Інституту літератури в Кракові переклала роман Станіслава Ігнація Віткевича «Ненаситність» (2022)[50][51], книгу статей «Віткацій. Хижий розум» (2023).

Поезія ред.

  • Світлана Бреславська «Переступи поріг» — ISBN 978-966-398-082-9
  • Світлана Бреславська «Вниз головою»[52][53] — ISBN 978-966-428-453-7
  • Світлана Бреславська «Ти» — ISBN 978-966-428-494-0
  • Switłanа Bresławskа «Na linii oddechu» — ISBN 978-83-949540-2-4
  • Світлана Бреславська «Кількома голосами»[54] — ISBN 978-966-428-650-0
  • Світлана Бреславська «Інкарнація болю» [55] — ISBN 978-617-8326-09-8

Проза ред.

  • Світлана Бреславська «Всі фаворитки короля»[56][57][58][59]- ISBN 978-617-7656-72-1
  • Switłana Bresławska «Dzień Kolombiny» — ISBN 978-617-8326-14-2

Переклади ред.

  • Кінець літа в Аркадії: Казімєж Бурнат «Насичення невідомим», Лєшек Шаруґа «Лого Рея», Анджей Вальтер «Смерть богів» (2017) ISBN 978-966-428-545-9
  • Казімєж Бурнат «Ілюзія вічності»[60] (2018) — ISBN 978-966-428-573-2
  • Анджей Бартинський «Бенкет метелика»[61] (2018) — ISBN 978-966-428-610-4
  • Петро Прокоп'як «На межі непривітного світу»[62] (2022) — ISBN 978-617-7970-76-6
  • Томас Еріксон «В оточенні негараздів. Від падіння до успіху» (2022) — ISBN 978-966-03-9903-7
  • Юзеф Ґерольд «Казки на щодень» (2022) — ISBN 978-83-7456-133-4
  • Анджей Сікорський «Легенди Познані» (2022) — ISBN 978-83-7768-308-8
  • Лукаш Вєжбицький «Дідусь і ведмедик»[63] (2022) — ISBN 978-83-948541-5-7
  • Петро Прокоп'як «Зелений манускрипт»[64][65] (2022) — ISBN 978-617-8218-13-3
  • Jestem z Drohobycza/Я — з Дрогобича (2022)[66][67]- ISBN 978-966-428-830-6
  • Станіслав Ігнацій Віткевич «Прощання з осінню» (2023)[68][69] — ISBN 978-966-03-9910-5
  • Станіслав Ігнацій Віткевич «Ненаситність» (2023)[70]…
  • Віткацій. Хижий розум [Збірник статей](2023) ...
  • Малґожата Янчак «Реабілітація» (2023) — ISBN 978-83-67860-02-1
  • Маліна Пшеслуґа "Кавун і Блошка, або великі мандрівки Великопольщею (2023) - ISBN 978-83-60782-35-4
  • Лєшек Шаруґа "Український калейдоскоп" (2023) ...

Літературна критика ред.

  • Світлана Бреславська «З книги відгуків та пропозицій»[71] — ISBN 978-966-428-583-1 (вип. 7)

Упорядництво і редагування ред.

  • «Ми — з 90-х. Віднайдене покоління» [Антологія] — ISBN 978-617-7236-99-2
  • «Зродились ми великої години» [Альманах] — ISBN 978-966-428-550-3
  • Юрій Шкрумеляк «Крівавий шлях. Чота крилатих» — ISBN 978-966-428-726-2
  • "Апостоли XX століття: доля України в поезії | Apostołowie XX stulecia: los Ukrainy w poezji [Антологія][72] — ISBN 978-966-428-711-8
  • Taras Melnyczuk «Książę rosy»[73] — ISBN 978-83-951545-9-1

Виноски ред.

  1. ↑ http://bukvoid.com.ua/info/writers/Svitlana_Breslavska.html
  2. ↑ Івано-франківська Організація Національної Спілки Письменників України
  3. ↑ thule.primordial.org.ua http://thule.primordial.org.ua/mesogaia/breslau01.htm. Процитовано 20 листопада 2023. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  4. ↑ «Четвер» № 4, 1993.
  5. ↑ «Перевал» № 1, 1993.
  6. ↑ Два погляди на одного Івана Силу. bukvoid.com.ua. Процитовано 20 листопада 2023.
  7. ↑ Між пеклом і раєм. bukvoid.com.ua. Процитовано 20 листопада 2023.
  8. ↑ Місія Ноя. bukvoid.com.ua. Процитовано 20 листопада 2023.
  9. ↑ Хто ти, Мойсею?. bukvoid.com.ua. Процитовано 20 листопада 2023.
  10. ↑ На межі одкровення. bukvoid.com.ua. Процитовано 20 листопада 2023.
  11. ↑ Опришок, Куруц, Пинтя. bukvoid.com.ua. Процитовано 20 листопада 2023.
  12. ↑ Нація нізвідки: непримарна небезпека. bukvoid.com.ua. Процитовано 20 листопада 2023.
  13. ↑ П’ять імен жіночої поезії. bukvoid.com.ua. Процитовано 20 листопада 2023.
  14. ↑ Самотність на циганському горбі. bukvoid.com.ua. Процитовано 20 листопада 2023.
  15. ↑ Відтворити подих. bukvoid.com.ua. Процитовано 20 листопада 2023.
  16. ↑ Гартування серця. bukvoid.com.ua. Процитовано 20 листопада 2023.
  17. ↑ Герой чи злочинець. bukvoid.com.ua. Процитовано 20 листопада 2023.
  18. ↑ Домовленість (оповідання польського поета і прозаїка Петра Прокоп’яка). "ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ" (укр.). 20 квітня 2022. Процитовано 20 листопада 2023.
  19. ↑ Петро Прокоп’як: Я ‒ з Дрогобича. "ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ" (укр.). 14 травня 2022. Процитовано 20 листопада 2023.
  20. ↑ Дощ у Львові. "ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ" (укр.). 22 травня 2022. Процитовано 20 листопада 2023.
  21. ↑ З АНГЕЛОМ НА ПЛЕЧІ: Іван Малкович в Івано-Франківську. "ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ" (укр.). 5 травня 2017. Процитовано 20 листопада 2023.
  22. ↑ Сараєво як спроба пережити. Збруч (укр.). 7 лютого 2022. Процитовано 20 листопада 2023.
  23. ↑ Пережити цю зиму. Збруч (укр.). 7 серпня 2023. Процитовано 20 листопада 2023.
  24. ↑ Нація нізвідки: непримарна небезпека – Слово Просвіти (укр.). 5 липня 2018. Процитовано 20 листопада 2023.
  25. ↑ Феномен Ребриків – Слово Просвіти (укр.). 1 листопада 2018. Процитовано 20 листопада 2023.
  26. ↑ Дрогобич 1920 - Єжи Фіцовський | Посестри. Українська та польська лiтература. posestry.eu (укр.). 17 листопада 2022. Процитовано 20 листопада 2023.
  27. ↑ Мій неврятований - Єжи Фіцовський | Посестри. Українська та польська лiтература. posestry.eu (укр.). 17 листопада 2022. Процитовано 20 листопада 2023.
  28. ↑ XXIX MIĘDZYNARODOWA GALICYJSKA JESIEŃ LITERACKA - Gminna Biblioteka Publiczna w Waksmundzie
  29. ↑ Міська премія імені Івана Франка в галузі літератури та журналістики (Івано-Франківськ). Вікіпедія (укр.). 11 листопада 2022. Процитовано 21 листопада 2023.
  30. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 21 листопада 2023.
  31. ↑ Apostołowie ukraińskiej poezji XX stulecia – Switłana Bresławska | Gazeta Autorska IMPRESJee.pl
  32. ↑ Książę rosy. Krok do Europy – Switłana Bresławska | Gazeta Autorska IMPRESJee.pl
  33. ↑ Andrzej Bartyński
  34. ↑ [1], Rajmund Wełnic, "Książka pisarza ze Szczecinka ukazała się na Ukrainie [zdjęcia]" 
  35. ↑ [2], admin, "Pierwsza obcojęzyczna książka Piotra Prokopiaka" 
  36. ↑ Манекени (зі збірки оповідань «Цинамонові крамниці») - Бруно Шульц | Посестри. Українська та польська лiтература. posestry.eu (укр.). 24 листопада 2022. Процитовано 20 листопада 2023.
  37. ↑ Ундуля. Збруч (укр.). 15 січня 2022. Процитовано 20 листопада 2023.
  38. ↑ Ундуля Бруно Шульц. www.ji-magazine.lviv.ua. Процитовано 20 листопада 2023.
  39. ↑ Ундуля - Бруно Шульц | Посестри. Українська та польська лiтература. posestry.eu (укр.). 9 березня 2023. Процитовано 20 листопада 2023.
  40. ↑ Віткацій в окопах. bukvoid.com.ua. Процитовано 20 листопада 2023.
  41. ↑ Манускрипт Петра Прокоп’яка. bukvoid.com.ua. Процитовано 20 листопада 2023.
  42. ↑ Legendy Poznania w. ukraińska książka Andrzej Sikorski,Switłana Bresławska,Anna Ziętk - nowa i używana - SkupSzop.pl
  43. ↑ [3], Łukasz Wierzbicki, "Лукаш Вєжбицький "Дідусь і ведмедик"... już jest! - Łukasz Wierzbicki - Pisarz. Podróżnik. Oswajacz historii." 
  44. ↑ Бруно Шульц. Збруч (укр.). 7 вересня 2022. Процитовано 20 листопада 2023.
  45. ↑ Віткацій. Збруч (укр.). 22 вересня 2022. Процитовано 20 листопада 2023.
  46. ↑ Здеградована реальність. Збруч (укр.). 5 січня 2023. Процитовано 20 листопада 2023.
  47. ↑ Switłana Bresławska – Kresy24.pl – Wschodnia Gazeta Codzienna (пол.)
  48. ↑ Ундуля (укр.), 15 січня 2022
  49. ↑ Світлана Бреславська | Посестри. Українська та польська лiтература. posestry.eu (укр.). Процитовано 20 листопада 2023.
  50. ↑ Ukraińska poetka na uchodźstwie w Polsce (пол.), 22 липня 2022
  51. ↑ [4], admin, ""Pożegnanie jesieni" Stanisława Ignacego Witkiewicza w przekładzie Switłany Bresławskiej" 
  52. ↑ Світлана Бреславська-Кемінь. «Вниз головою». bukvoid.com.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
  53. ↑ Коміть головою. bukvoid.com.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
  54. ↑ Світлана Бреславська. “Кількома голосами”. bukvoid.com.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
  55. ↑ Інкарнація болю / Inkarnacja bólu. discursus.com.ua. Процитовано 13 січня 2024.
  56. ↑ Вертеп від Світлани Бреславської. bukvoid.com.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
  57. ↑ Не плач!. bukvoid.com.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
  58. ↑ Химерні новели Світлани Бреславської. bukvoid.com.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
  59. ↑ У дзеркалі, у загадці. bukvoid.com.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
  60. ↑ Естетика ілюзії буття (роздуми перекладача). bukvoid.com.ua. Процитовано 20 листопада 2023.
  61. ↑ Анджей Бартинський. «Бенкет метелика». bukvoid.com.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
  62. ↑ Петро Прокоп’як. «На межі непривітного світу». bukvoid.com.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
  63. ↑ Лукаш Вєжбицький. «Дідусь і ведмедик». bukvoid.com.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
  64. ↑ Петро Прокоп’як. «Зелений манускрипт». bukvoid.com.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
  65. ↑ Манускрипт Петра Прокоп’яка. bukvoid.com.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
  66. ↑ Z kresowej półki bibliofila (7) – „Jestem z Drohobycza / Я з Дрогобича”. Kresy24.pl - Wschodnia Gazeta Codzienna (pl-PL) . Процитовано 21 листопада 2023.
  67. ↑ Jestem z Drochobycza. Я – з Дрогобича. bukvoid.com.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
  68. ↑ Віткацій в окопах. bukvoid.com.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
  69. ↑ «Прощання з осінню» Віткація: символізм і реальність. bukvoid.com.ua. Процитовано 13 січня 2024.
  70. ↑ Ненаситність. Уривок із розділу «Візит до келії князя Базилія» - Станіслав Ігнацій Віткевич | Посестри. Українська та польська лiтература. posestry.eu (укр.). 23 лютого 2023. Процитовано 20 листопада 2023.
  71. ↑ Світлана Бреславська. «Із книги відгуків та пропозицій». bukvoid.com.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
  72. ↑ Поезія як послання. bukvoid.com.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
  73. ↑ «Князь роси» побачив світ польською мовою. bukvoid.com.ua. Процитовано 21 листопада 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бреславська_Світлана_Володимирівна&oldid=41425752