Бренністейнсалда

гора в Ісландії


Бренністейнсалда (ісл. Brennisteinsalda, сірчиста хвиля) — це вулкан, а точніше ріолітовий вулканічний купол на півдні Ісландії, що належить до системи вулкана Торфайокутль.[1] Він розташований приблизно в 3-х км від природоохоронної території Ландманналойгар та неподалік від вулкана Гекла. Біля вулкана проходить туристичний маршрут Лойгарвегур.

Бренністейнсалда
63°58′50″ пн. ш. 19°08′44″ зх. д. / 63.98083300002777207° пн. ш. 19.14583300002777833° зх. д. / 63.98083300002777207; -19.14583300002777833Координати: 63°58′50″ пн. ш. 19°08′44″ зх. д. / 63.98083300002777207° пн. ш. 19.14583300002777833° зх. д. / 63.98083300002777207; -19.14583300002777833
Тип вулканічний купол
Країна  Ісландія
Місце знаходження Ісландія
Гори кальдера вулкана Торфайокутль
Висота 855 м.н.м.
Останнє виверження 1961
Ідентифікатори і зовнішні посилання
Бренністейнсалда. Карта розташування: Ісландія
Бренністейнсалда
Бренністейнсалда

Мапа
CMNS: Бренністейнсалда у Вікісховищі

Назва походить від жовтих плям сірки на його поверхні. Однак поверхня вулкана є різноманіттям кольорів: тут і зелений (мохи), рожевий (осади заліза), бежевий (ріоліт), сірий, синій та чорний (базальт, ретініт та відкладення попелу), білий (вапнякові осади). Через це фотографії вулкана часто фігурують у матеріалах природоохоронної території Ландманналойгар, розташованої неподалік, книгах та календарях.

Вулканізм ред.

Вулкан є частиною системи вулкана Торфайокутль та розташований на краю його кальдери. У підніжжя розташоване геотермальне поле. Земля на схилах вулкана подекуди ще гаряча (особливо в місцях вапнякових осадів — там дуже тонкий верхній застиглий шар), існують численні виходи пари, сірчисті фумароли. Під час останньої серії вивержень вулкана Торфайокутль в 15-му сторіччі перед вулканом утворилось обсидіанове лавове поле Лойгараун (ісл. Laugahraun).[2]

Галерея ред.

360°-панорама з вершини Бренністейнсалда

Див. також ред.


Примітки ред.

  1. http://www.norvol.hi.is/pdf/NorrEldfj2.pdf [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Univ. Island Zugriff: 24. Januar 2011
  2. Ari Trausti Guðmundsson, Pétur Þórleifsson: Íslensk fjöll. Gönguleiðir á 151 tind. Reykjavík 2004, S. 36

Посилання ред.