Бредун Євген Дмитрович
Євге́н Дми́трович Бредун (нар. 10 вересня 1982, Краматорськ, УРСР) — український футболіст, півзахисник. Після початку російсько-української війни перейшов на бік ворога і прийняв російське громадянство[3]. У 2019 року сприяв сербському терористу-снайперу Деяну Беричу і переховував його у своїй квартирі[4][5].
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Євген Дмитрович Бредун | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 10 вересня 1982[1][2] (41 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Краматорськ, Донецька область, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 181 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 70 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна→ Росія
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | Півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1998—1999 | «Блюмінг» (Краматорськ)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Біографія ред.
Клубна кар'єра ред.
Вихованець краматорського футболу. В ДЮФЛ виступав за «Блюмінг» з рідного міста. В 2000 році перейшов в донецький «Шахтар», проте здебільшого виступав за другу і третю команду. 31 жовтня 2001 року дебютував у Вищій лізі в виїзному матчі проти запорізького «Металурга» (0:3), вийшовши на останніх хвилинах гри. В основному складі закріпитися не зміг, через що з 2004 по 2008 рік виступав на правах оренди за низку клубів вищої ліги.
У квітні 2009 року перейшов в донецький «Титан», що виступав у другій лізі[6], але вже 21 вересня того ж року на правах вільного агента підписав контракт х білоруським «Гомелем»[7].
У липні 2010 року Бредун уклав контракт із дебютантом української Прем'єр-ліги «Севастополем» за схемою «1+1»[8]. У першій частині сезону 2010-11 Євген був основним гравцем «Севастополя», взявши участь у 17 матчах (у 16 виходив у стартовому складі) і забивши один гол, проте в січні 2011 року, під час збору команди в Туреччини, Бредун під час тренування травмував колінні зв'язки, у зв'язку з чим вибув до кінця сезону[9], який команда завершила на передостанньому місці і вилетіла назад в першу лігу. З нового сезону Бредун повернувся до основного складу.
У сезоні 2012/13 Бредун допоміг команді виграти Першу лігу, проте виходив на поле не дуже часто, через що влітку 2013 року покинув клуб[10]. В липні на правах вільного агента підписав контракт з білоруською «Білшиною»[11]. У складі команди з Бобруйська він провів 10 ігор (743 хвилини), забив один м'яч, віддав дві гольові передачі, заробив одну жовту картку і один раз був видалений з поля.
У січні 2014 року повернувся на батьківщину і підписав контракт із першоліговим харківським «Геліосом»[12].
У 2015 році перейшов у «СКЧФ» і прийняв російське громадянство. По завершенні ігрової кар'єри — керівник футбольної школи в тимчасово окупованому Криму та організатор пропагандистських змагань[13].
Особисте життя ред.
У червні 2009 року одружився з Аліною Астровською, учасницею української Фабрики зірок-3[14].
Досягнення ред.
- Чемпіон України (1): 2001-02
- Володар кубка України (3): 2000-01, 2001-02, 2003-04
Примітки ред.
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ FBref
- ↑ Варварик, Костянтин. Вихованець «Шахтаря» у 2019-му переховував у Харкові сербського снайпера «ДНР». Той досі вбиває українців. ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛІСТ СХОВАВ УДОМА ТЕРОРИСТА / хто зрадив Україну?.
- ↑ Екс-гравець "Шахтаря" виявився зрадником: Євген Бредун переховував вбивцю українців і втік до Криму. Інформатор UA (укр.). 2 червня 2023. Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ Бредун нашёл себе новую команду. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 20 квітня 2013.
- ↑ Дозаявлен Евгений Бредун.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Севастополь расстался с Бабаем и усилился Бредуном. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 20 квітня 2013.. Football.ua. 7 июня 2010
- ↑ Севастополь теряет Бредуна до конца сезона. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 20 квітня 2013.. Football.ua. 27 января 2011
- ↑ Севастополь: пополнение из Шахтера, контракт с Ярошенко, доверие Литовке и трое на выход. Архів оригіналу за 21 серпня 2013. Процитовано 12 вересня 2013.
- ↑ Бредун и Данишевский перебрались в Беларусь. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 12 вересня 2013.
- ↑ Гелиос подписал Евгения Бредуна — UA-Футбол. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
- ↑ Harets, Volodymyr. Українські футболісти, які брали участь у заходах в РФ, Білорусі та на окупованих територіях після повномасштабного вторгнення. ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 15 лютого 2023.
- ↑ Бредун: «Украинцев в „Шахтёре“ не воспринимают». Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 20 квітня 2013.
Посилання ред.
- МегаВатні. Клуб кримнашів імені Гайдаша [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Євген Бредун |