Бревіс
Бре́віс (від лат. brevis — «короткий», «коротка»), бре́ве (від лат. breve — «коротке»), рідше кра́тка , також і́йка (правопис Гатцука) — надрядковий діакритичний знак для позначення короткості голосних. Запозичений з давньогрецької писемності. У типографіці розрізняють кириличний і латинський бревіс — перший, як правило, має потовшення по краях, другий — до середини.
Див. такожРедагувати
ПосиланняРедагувати
- Бревіс // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 75. — 552 с.