Брахмачар'я — термін індійської філософії. Учень-брахмачарі приймає істинного духовного учителя і виконує його настанови. Для цього необхідно контролювати свої чуття — наприклад, чоловікам та жінкам краще навчатися окремо, аби це не заважало вихованню духовних цінностей. Брахмачар'я означає стриманість, помірність у всьому, у тому числі і у статевих стосунках, і є необхідним, але не вичерпним елементом духовного життя. Це — лише один із приписів ями, першого щабля раджа-йоги. Далі йде продовження йоги, об'єктом якої є наддуша/параматма. Брахмачарі має не залишитися лише на рівні фізичної хатха-йоги — початкових етапів йоги, а продовжувати до рівня самадгі.

Брахмачарі навіть у сімейному житті мають слідувати принципам духовного життя, ставлячи на перше місце духовну практику (найголовніше — виконання настанов істинного духовного учителя в істинному ланцюгу передачі знань). Йога застерігає проти марнування життя на матеріальні «насолоди» й закликає до правильного використання часу та можливостей людського життя — тобто згідно з настановами текстів Вед. Йога вважає, що, слідуючи приписам брахмачар'ї, людина накопичує життєдайні сили, фізичні та ментальні.

Стадія життяРедагувати

Термін брахмачар'я також означає одну з чотирьох стадій життя — життя учня. В цей період учень втаємничується в життєві містерії, викладені в Упанішадах і в деяких традиціях йоги навіть повинен дотримуватися суворого целібату.

ДжерелоРедагувати

  • Iyengar B. K. S. Light on Yoga. — New York : Schocken Books, 1977. — ISBN 0-8052-1031-8.