Брат (чернець)

Брат — чернець, член одного з поважних церковних орденів, заснованих у дванадцятому чи тринадцятому столітті.

Терміном «Friar» — «мандрівний брат» або «брат-чернець» в Середньовіччі називали подорожніх ченців Жебракуючих орденів, що здійснювали свою місію, мандруючи світом й перебували під юрисдикцією вищого керівництва цих Орденів, виконуючи свої обітниці. Найвідомішими такими орденами є домініканці, францисканці, августинці та кармеліти.

Історія ред.

Брати відрізняються від ченців тим, що їх покликано жити євангельськими порадами (обітницями бідності, цнотливості та покірності) у служінні суспільству, а не через аскетизм і перебування за стінами монастиря. У той час як прості ченці жили у самодостатній (закритій) громаді або відлюдниками, мандрівні брати працюють серед людей і виживали пожертвами чи іншою благодійною допомогою.

Ченці та черниці складають свої обітниці та віддаються певній громаді (монастирю) в певному місці. Брати зобов'язуються бути зі спільнотою, яка називалась їх провінція, і тому вони зазвичай пересуваються, проводячи час у різних будинках громади в межах своєї провінції.

У католицькій церкві є два класи орденів, відомих як брати або жебракуючи ордени: чотири «великі ордени» і так звані «менші ордени».

Чотири великі ордени, що вони були визнані такими, на Другому Ліонському соборі (1274 р.):

Кармеліти, засновані 1155 р. Вони також відомі як «Білі брати» через білий плащ, який надівався на їх брунатний габіт. Вони отримали Папський дозвіл від Папи Гонорія III у 1226 р. А пізніше від Інокентія IV у 1247 р. Кармеліти були засновані як суто чернечий орден, але стали мандрівними у 1245 р. Існують два типи кармелітів, ті, що залишились Кармелитами Спостерігальними (O.Carm.) та Кармеліти босі (O.C.D.), засновані святою Терезою Авільською у 16 столітті.
Францисканці, засновані 1209 р. Вони також відомі як «Малі брати». Францисканці були засновані святим Франциском Ассізьким і отримали усне Папське схвалення Інокентія III в 1209 р. Та офіційне папське підтвердження Гонорія III у 1223 році. Сьогодні їх Орден складається з трьох гілок: Орден Малих братів (Брунатні Францисканці), Орден Малих Капуцинів (Брунатні Брати з довгими загостреними капюшонами) та Орден Братів Менших Конвентуальних Францисканців, що носять сірі або чорні шати.
Домініканці, засновані 1216 р. Вони також відомі як «Брати проповідники», або «Чорні брати», з чорної мантією та білим хабітом. Домініканці були засновані святим Домініком і отримали папське схвалення від Гонорія III у 1216 році, та жили за правилом святого Августина.
Августинці, засновані у 1244 р. («Мала унія») та реорганізовані у 1256 р. («Велика унія»). Вони також відомі як «Пустельники святого Августина», або «Брати Августина». Їх статут заснований на працях Августина Аврелія.

Менших Орденів є дуже велика кількість.

Деякі з найбільш відомих «менших орденів»:

Тринітарії, створені 1198 року
Мерседарійці, створені 1218 року
Сервіти, створені 1240 року
Мініми, створені 1474 року
Регулярний третій орден святого Франциска, частина ордену францисканців, заснована 1447 року
Орден босих кармелітів, створені 1568 року
Орден Августинських реколекцій, заснований 1598 року
Мандрівні Тринітарії, створені 1599 року
Орден покаяння, встановлений 1781 року.

У Суверенному Мальтійському Ордені титул Fra' (абревіатура від латинського слова «frater», що означає «брат») використовується при звертанні до найвищих лицарів Ордену, які прийняли обітницю першого ступеню.

Джерела ред.

Catholic Dictionary, Revised. Huntington, Ind.: Our Friday Visitor. ISBN 978-0879733902.
Catholic Encyclopedia (1913)/Friar [Архівовано 24 вересня 2019 у Wayback Machine.]
The Carmelite Order [Архівовано 20 квітня 2020 у Wayback Machine.]