Брати́на[1] — велика куляста посудина для групового пиття певного колективу[2][3]. Відома з часів Київської Русі, використовувалася на території України до XVIII століття, частування з братини відбувалося по колу, тобто частування «всієї братії». Пиття з братини означало обряд братання і мало сакральний сенс. Пили з братини, черпаючи чарками або ковшами. Братину називали відерною чаркою предків.

Братина Владислава IV Ваза

Обряд пиття з братини був символом єдності, дружби, вірності. Братину пускали по колу, і кожен гість пив з неї напій (зазвичай вино або пиво), передаючи її сусідові. Це дійство підтверджувало давню слов'янську істину: «Я тебе покликав на свій хліб-сіль і випити вина. Віднині ти мені брат!». В результаті обряду братчини забувалися чвари, старі образи і виникало те, що в Київській Русі цінувалося найбільше — духовна спорідненість. На виготовлення братин годився усякий матеріал, наприклад, дерево чи залізо. Але інколи братини робили зі срібла і прикрашали коштовним камінням. Братини оздоблювали різьбою, емалями «яблуками», «лускою», «шишечками», карбуванням. Досить часто на вінцях робили написи-заклики до миру і взаєморозуміння та дарували найвизначнішим особам. Такі традиції побутували з часів Київської Русі і закінчуючи XVIII століттям[4].

Див. також ред.

Посилання ред.

  1. Братина // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  2. «Братина» — не просто фестиваль…. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
  3. Український тлумачний словник: Братина. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
  4. Дмитренко Т. Подарунок з царської руки. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.