Браманті́но (італ. Bramantino), справжнє ім'я Бартоломе́о Суа́рді (італ. Bartolommeo Suardi; бл. 1460/1470, Мілан — 1530, там само) — італійський живописець і архітектор.

Брамантіно
Народження 1465[1][2]
Мілан, Міланське герцогство
Смерть 1536[1][2]
  Мілан, Міланське герцогство
Діяльність художник, архітектор
Напрямок Відродження
Твори The Adoration of the Kingsd, Adoration of the Childd, Trivulzio Tapestriesd і The Adoration of the Shepherdsd
Роботи в колекції Музей Тіссен-Борнемісса, Музей мистецтва Метрополітен[3], Museum of Art and Archaeologyd, Contini Bonacossi collectiond, Національна галерея, Пінакотека Амброзіана, Брера, Museo d'Arte Anticad, Пінакотека замку Сфорца, Рейксмузей, Берлінська картинна галерея і Національний музей мистецтв Румунії

CMNS: Брамантіно у Вікісховищі
«Розп'яття», бл. 1510, Пінакотека Брера, Мілан

Біографія ред.

Справжнє ім'я — Бартоломео Суарді. Народився у період між 1460 і 1470 роками у Мілані. Існує дуже мало перевіреної інформації про художника. Свій псевдонім (маленький Браманте) він взяв на честь італійського живописця й архітектора Донато Браманте, якого активно наслідував у своїй творчості. Був помічником Браманте, супроводжував його в Рим і там працював у Ватикані.

Усе життя художника пов'язане з Міланом, де на той час був популярний Леонардо да Вінчі. Попри це, Брамантіно зміг створити свій власний яскравий, гострий, і хоча дещо еклектичний стиль, який іноді страждав на недоліки в передачі перспективи та неточність в зображенні архітектурних деталей. З мистецьких пам'яток Мілана йому приписуються паперть церкви св. Назарія (1518) і різні картини, що зберігаються в Амврозіанській бібліотеці й в Національній бібліотеці палацу Брера. Іноді Брамантіно звинувачують у наслідуванні більш значних майстрів свого часу, у тому числі й Леонардо. У своїх пізніх роботах він близький до маньєризму. Упродовж тривалого часу Брамантіно був придворним художником і архітектором герцога Франческо II.

Помер у Мілані в 1530 році.

Примітки ред.

Література ред.