Бравли́н (роки народження і смерті невідомі) — легендарний руський князь, який у кінці VIII — початку IX століття зі своєю дружиною здійснив похід у Крим, захопив Корсунь (Херсонес), Сурож (Судак), Корчев (Керч). Про цей похід Бравлина, зокрема про напад на Сурож є відомості в «Житії Стефана Сурозького».

Бравлин
Detail aus der Brawallschlacht.jpg
Битва при Браваллі, від якої, можливо, походить ім'я князя Бравлина
Князь Київський
Правління 785-860 рр.
Попередник Олег
Наступник Аскольд
Дір
Біографічні дані
Релігія язичництво, християнство
Народження 28 лютого 760(0760-02-28)
Уппсала
Смерть 7 лютого 860(0860-02-07) (99 років)
Київ
Династія Києвичі

Історичні відомостіРедагувати

Автор оповідання про житіє святого Стефана Сурозького розповідає, що на рубежі VIII і IX століття століть князь русів Бравлин здійснив з Дніпра успішний великий морський похід проти візантійських колоній на південному березі Криму і закріпив за собою Кримське узбережжя від Корсуня (нинішнього Севастополя) до Керчі включно.

У «Житії Георгія Амастридського» вказано, що потім флот русів провів вдалу десантну операцію проти Амастриди (знаходилася поблизу сучасного турецького міста Синоп), що у ті часи належало Візантійській імперії. Таким чином, давні руси при допомозі військового флоту, ще у VIII столітті твердо стали на чорноморському узбережжі Криму. В цей час значним портом у гирлі Дніпра стають Олешки, а Дніпро вже тоді був важливим торговим шляхом не лише для київських купців. Безпеку цього торгового шляху забезпечував княжий флот.

У «Житії Стефана Сурозького» згадується, що після облоги Сурожа Бравлин прийняв обряд хрещення від визначного візантійського ієрарха архієпископа Філарета. Причому між Київським князем і сурожанами на чолі з Філаретом було укладено угоду, за я кою Бравлин приймав хрещення, а натомість повертав захоплену військову здобич, полонених і звільняв захоплене місто.[1]

Але у «Житії Стефана Сурозького» князя Бравлина названо «новгородським князем». Думки дослідників із цього приводу розділились. Деякі вважають похід Бравлина свідченням існування у вказаний час досить потужної держави із центром у Великому Новгороді, здатної організувати далекі військові експедиції. Інші зазначають, що «Новгород» — дуже розповсюджена у період розселення слов'ян назва міста і жодних підстав ототожнювати Новгород Бравлина з Великим Новгородом історичні документи не дають. Археологічні дослідження з кінця XIX століття свідчать про те, що в ІХ столітті міста ще не було, а життя в Великому Новгороді почалося в XI, XII, а часом і в XIV столітті. За Новгородським першим літописом молодшого ізводу «город» був закладеним Володимиром Ярославичем у 1044 році.

ІсторіографіяРедагувати

Більшість українських істориків вважають Бравлина київським князем. Михайло Грушевський писав, що «.. міг бути київським князем той Бравлин, що ходив на Сурож, але так само міг бути якимсь князем на полудні, залежним від Києва, або київським воєводою..»

ПриміткиРедагувати

  1. Терещенко Ю. / Скарби історичних традицій. — К.: Темпора, 2011. — с. 56.

ПосиланняРедагувати

Попередник
Олег
  Князь Київський
VIII-IX ст.
  Наступник
Аскольд
Дір