Бочаров Леонід Порфирович

Леонід Порфирович Бочаров
Народження	26 травня 1909; Верхньоуральськ
Смерть	19 жовтня 1964 (55 років); Югославія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія; СРСР
Приналежність	Радянська армія
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби	1918—1951
Партія	КПРС
Звання	Генерал-майор
Війни / битви	Німецько-радянська війна,; Оборона Одеси (1941); Оборона Севастополя (1941—1942)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бочаров.

Леоні́д Порфи́рович Бочаро́в (нар. 1909 — пом. 1964) — бригадний комісар, з 1942 року — генерал-майор РСЧА. Учасник Другої світової війни, політпрацівник. Член радянської військової делегації, що загинула у 1964 році в авіакатастрофі літака Іл-18 поблизу Белграду.

Біографія ред.

Народився 29 травня 1909 року у Верхньоуральську. У 1924 році родина Бочарових переїхала до м. Сатки. В цьому місті Леонід отримав 7-класну освіту та почав працювати на лісозаготівлях. Потім працював токарем на металургійних заводах Златоуста (1925) и Сатки (1926). У 1928 році його було переведено на комсомольску роботу.

У вересні 1931 року Л. П. Бочаров став курсантом курсантом Оренбурзького вищого військового авіаційного училища льотчиків. Через вади зору був відрахований, та у 1932 році переведений на військово-політичну роботу. У 1938 закінчив Військово-політичну академію імені В. І. Леніна, після чого був політпрацівником різного рівня у Червоній Армії.

Друга світова війна ред.

У 1941—1945 роках бригадний комісар (з 20.12.1942 р. — генерал-майор) Л. П. Бочаров обіймав такі посади:

інспектор Головного політичного управления Південного фронту;
начальник 7-го відділу Політвідділу Приморської Приморської армії^[1];
начальник Політвідділу Приморської армії — з 25.07.1941 по 07.07.1942^[2];
начальник Політвідділу 4-ї резервної армії — з 10 липня по 8 листопада 1942 року;
начальник Політвідділу 1-ї гвардійської армії — з листопада 1942 по серпень 1943 рр.;
член Військової ради 57-ї армії — з серпня 1943 по червень 1946 рр.

Післявоєнний період ред.

Після завершення війни Л. П. Бочаров служив на посаді голови Військової ради 9-ї механізованої армії. У 1949 році закінчив Академію Генерального штабу, та із квітня 1950 по 1955 рр. був помічником командувача 4-ї армії із сроєвої частини у Північно-Кавказькому та Закавказькому військових округах.

19 жовтня 1964 загинув у авіакатастрофі літака, який віз радянську делегацію на святкування 20-ї річниці визволення Белграда від фашистів. Похований на Новодівочому цвинтарі у Москві^[3].