Відкрити головне меню

Бочарова Ніна Антонівна

українська радянська гімнастка

ЖиттєписРедагувати

Виступала за київський «Будівельник», дебютувавши на чемпіонаті СРСР в 1948 році й зайнявши четверте місце на брусах і колоді. Ці два снаряди залишалися найкращими для неї впродовж усієї кар'єри. В 1949 і 1951 роках Бочарова вигравала чемпіонат СРСР в абсолютному заліку в напруженій боротьбі з Марією Гороховською.

На Олімпіаді 1952 року Бочарова, під керівництвом тренера Михайла Дмитрієва, стала другою після Гороховської в абсолютному заліку, вигравши вправи на колоді, а також здобувши золото в командному заліку. Крім того вона здобула срібні медалі в опорному стрибку і в командному заліку в скасованій пізніше дисципліні — командних вправах із предметом.

На чемпіонаті світу 1954 року, коли їй уже було 30, вона виграла золоті нагороди в командному заліку в складі збірної СРСР, завершивши на цьому свою кар'єру.

У 2004 році Бочаровій була надана честь першою нести факел естафети олімпійського вогню на українській землі.

Державні нагородиРедагувати

  • Орден княгині Ольги I ст. (25 грудня 2012) — за вагомий особистий внесок у розвиток і популяризацію фізичної культури і спорту, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 60-річчя участі українських спортсменів в Олімпійських іграх[1]
  • Орден княгині Ольги II ст. (10 вересня 2009) — за вагомий особистий внесок у розвиток і популяризацію фізичної культури і спорту в Україні, професіоналізм та досягнення високих спортивних результатів[2]
  • Орден княгині Ольги III ст. (29 листопада 2002) — за значний особистий внесок у розвиток фізичної культури і спорту в Україні, досягнення найвищих спортивних результатів на Олімпійських іграх[3]
  • Почесна громадянка міста Києва (2015)[4]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати