Бохинське озеро (словен. Bohinjsko jezero, нім. Wocheiner See) — найбільше постійне озеро Словенії, що займає площу 3,18 км²[2]. Розташоване на висоті 525 м над рівнем моря на території общини Бохинь і є частиною національного парку «Триглав».

Бохинське озеро
словен. Bohinjsko jezero
Бохинське озеро
46°17′00″ пн. ш. 13°51′31″ сх. д. / 46.2833770000277766599° пн. ш. 13.85888100002777890° сх. д. / 46.2833770000277766599; 13.85888100002777890Координати: 46°17′00″ пн. ш. 13°51′31″ сх. д. / 46.2833770000277766599° пн. ш. 13.85888100002777890° сх. д. / 46.2833770000277766599; 13.85888100002777890
Розташування
Країна Flag of Slovenia.svg Словенія
Прибережні країни Словенія
Геологічні дані
Тип льодовикове озеро
Природоох. тер-я Національний парк Триглав
Розміри
Площа поверхні 3,18  км²
Висота 525 м
Глибина макс. 44,6  м
Довжина 4100 ± 1 м[1]
Ширина 1200 ± 1 м[1]
Об'єм 0,1  км³
Вода
Басейн
На об'єкті Sava Bohinjkad
Водний басейн басейн Дунаюd
Вливаються Савиця
Витікають Sava Bohinjkad
Площа басейну 107  км²
Країни басейну Словенія
Інше
Geonames 3203807
Списки
озера Словеніїd
d

CMNS: Бохинське озеро у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

 
Вид на Бохінське озеро і село Рибчев Лаз (Ribčev Laz)

Озеро простягається на 4,2 км в довжину і має максимальну ширину близько 1 км[3]. Це льодовикове озеро, яке утворилося завдяки морені.

Найбільший приплив, що впадає в озеро, Савица («Маленька Сава»)[4], живиться з Чорного озера (словен. Črno jezero), найбільшого в озерної долині Триглава. Зі східної частини озера витікає струмок Єзерниця (словен. Jezernica), який після злиття з Мостніцею утворює річку Сава-Бохиньку, яка, в свою свою чергу, зливається з річкою Сава-Долинка і утворює Саву. Як з'ясував Бальтазар Гакет в XVIII столітті, з Бохінського озера витікає води більше, ніж надходить, що пояснюється додатковими підземними джерелами живлення.

У чистих водах озера мешкають форель, минь, головень, звичайний гольян, арктичний голець, вісім видів молюсків, а також численні види водоростей. Воно є популярним місцем туризму, на озеро приїжджають заради купання та інших водних видів спорту. На березі знаходиться статуя легендарної сарни Золоторога, історія якої була увічнена поетом Рудольфом Баумбахом.

ПриміткиРедагувати

  1. а б http://www.bohinj.si/en/attractions/lake_bohinj
  2. Hlad, Branka. Skoberne, Peter, ред. (2001). Characteristics of Biological and Landscape Diversity in Slovenia. Biological and Landscape Diversity in Slovenia: An Overview. Ljubljana: Environmental Agency of the Republic of Slovenia, Ministry of the Environment and Spatial Planning. с. 13. ISBN 961-6324-17-9.  Непостійне озеро Церкниця в період найбільшого підвищення рівня води може мати площу до 30 км², але повностю щезає в сухий сезон.
  3. Royal Geographical Society (1856) «Wocheiner-See» A Gazetteer of the World: or, Dictionary of geographical knowledge, compiled from the most recent authorities, and forming a complete body of modern geography — physical, political, statistical, historical, and ethnographical A. Fullarton, Edinburgh, Scotland, p. 529, OCLC 20348227.
  4. Baedeker, Karl (1879) «Terglou: The Valley of the Wocheiner Save» The Eastern Alps: Including the Bavarian Highlands, the Tyrol, Salzkammergut, Styria, and Carinthia (4th ed.) Dulau and Co., London, p. 353, OCLC 4018143

ПосиланняРедагувати