Іван Іванович Ботько (нар. 5 грудня 1914, Нью-Йорк — пом. 3 квітня 1990, Херсон) — український радянський живописець, графік; член Спілки художників СРСР з 1949 року.

Іван Іванович Ботько
Народження 5 грудня 1914(1914-12-05)
Нью-Йорк
Смерть 3 квітня 1990(1990-04-03) (75 років)
 
Країна СРСР СРСР
Жанр пейзаж, портрет, натюрморт
Навчання Одеське художнє училище
Діяльність художник
Вчитель Зайцев Микола Митрофанович
Член Національна спілка художників України
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня Медаль «За відвагу»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Біографія ред.

Народився 5 грудня 1914 року в Нью-Йорку. Брав участь у німецько-радянській війні (воював в складі 28-ї армії Першого Білоруського фронту)[1]. У 19451949 роках навчався в Одеському художньому училищі (викладачі Микола Зайцев, М. Поплавський).

З 1951 року працював у Херсонському товаристві художників (згодом — Художній комбінат). Від 1950 року брав участь в обласних, республіканських і зарубіжних (1974 і 1986 у Болгарії та Угорщині) виставках. Персональні — у Києві (1954), Херсоні (1974, 1994), Новій Каховці (1976).

Жив у Херсоні в будинку на проспекті Ушакова, 51, квартира 17[2]. Помер в Херсоні 3 квітня 1990 року.

Творчість ред.

Автор пейзажів та композицій виконаних переважно в техніці пастелі. Твори:

  • «Мисливський привал» (1949);
  • «Колгоспний базар» (1950);
  • «Судоверф у Херсоні» (1950);
  • «Штурм фортеці Кизи-Кермен» (1954);
  • «Ярмарок у Каховці» (1954);
  • «Херсон. Інтервенція в 1919 році» (1955);
  • «Берег Дніпра» (1957);
  • «Розбиті гнізда» (1958);
  • «Квіти та груші» (1959);
  • «На обідню перерву» (1960);
  • «Дніпро ввечері» (1960);
  • «Троянди» (1963);
  • «На фермі» (1964);
  • «Метелики» (1967);
  • «Діти» (1968);
  • «Іриси» (1969);
  • «Доярки» (1969);
  • «У порту» (1970);
  • «Маки з соняшниками» (1970).

Серія пейзажів Ляйпциґа та Ростока (Німеччина, 1975).

Під час війни створив серію натурних замальовок і портретів воїнів-однополчан, серед них:

  • «У Берліні, 29 квітня 1945»;
  • «На вулицях Берліна 2 травня 1945»;
  • «Зустріч 28-ї армії в місті Гайда, Чехословаччина».

У формі художнього репортажу відобразив будівництво Каховської ГЕС (1951–1952), серію станкових графічних малюнків присвятив Херсонському судноремонтному заводу.

Твори художника зберігаються у Херсонському художньому музеї.

Відзнаки ред.

Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2 ступеня (6 квітня 1985), медалями «За відвагу» (27 липня 1944), «За бойові заслуги» (31 травня 1945)[3].

Вшанування пам'яті ред.

 

У 2020 році Укрпошта в серії "Краса і велич України. Херсоньська область" випустила поштову марку «І.Ботько. Черга за хлібом. 1967 р.», на якій репродукція картини Івана Ботька з колекції Херсонського художнього музею. Репродукція картини роздрукована і на листівках. Марки та листівки надійшли у продаж з 20 серпня 2020 року, після спецпогашення, яке відбулось в Херсоні[4].

Примітки ред.

  1. Арт кавун. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020. 
  2. Українські радянські художники. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020. 
  3. Память народа. [Архівовано 15 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  4. «Черга за хлібом» - на марках. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 30 травня 2020 року. 

Література ред.

  • Иван Ботько: Каталог. Херсон, 1976;
  • Південна краса України: Альбом. Київ; Хесон, 1998;
  • Художники Херсонщини. Київ; Хесон, 2002.