Ботошані

місто в Румунії
(Перенаправлено з Ботошани)

Ботошані[4], Ботошань[5] (рум. Botoşani) — місто на північному сході Румунії, у Буковині. Адміністративний центр повіту Ботошані.

Ботошані
рум. Botoşani
Герб
герб
Місто Ботошані
Місто Ботошані
Місто Ботошані
Розташування міста Ботошані
Основні дані
47°44′55″ пн. ш. 26°40′10″ сх. д. / 47.74861° пн. ш. 26.66944° сх. д. / 47.74861; 26.6694447°44′55″N 26°40′10″E
Країна Румунія Румунія
Регіон Ботошані
Адмінцентр Botoșanid
Столиця для Ботошань і Q125305347?
Засновано 1350
Перша згадка 1493
Площа 40,7 км²
Населення 119 132
Висота НРМ 170 ± 1 м
Географічна зона Jijia Plaind
Міста-побратими Глодяни, Берестя (28 лютого 2002)[1][2], Лаваль (16 жовтня 2007)[3], Караман (14 березня 2012)[3], Фалешти, Бєльці
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
Номери автомобілів BT
GeoNames 684037
OSM 2256729 ·R (Ботошань)
Поштові індекси 710001–710383
Міська влада
Q98520281? Cătălin Flutur
Вебсайт primariabt.ro
Мапа
Мапа


CMNS: Ботошані у Вікісховищі

Географія

ред.

Місто розташоване на річці Сітна, яка є правою притокою річки Джіджа в Румунії.

Клімат

ред.

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 20 °C (68 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -2.2 °С (28 °F).[6]

Клімат Ботошан
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 16 21 25 27 30 33 36 37 34 28 18 18 37
Середній максимум, °C 0 1 7 13 20 22 24 24 21 14 6 2 13
Середня температура, °C −2 −1 3 9 15 18 20 19 15 10 3 0 9
Середній мінімум, °C −5 −5 0 5 10 13 15 13 10 5 0 −3 5
Абсолютний мінімум, °C −27 −27 −17 −3 −1 3 3 6 −2 −7 −21 −21 −27
Днів з опадами 14 13 13 15 14 14 13 10 10 9 13 15 153
Днів з дощем 4 4 7 14 14 14 13 10 10 9 9 7 115
Днів зі снігом 12 10 7 2 0 0 0 0 0 1 5 9 46
Джерело: Weatherbase

Історія

ред.

Ботошані відомі з XIV століття.

28 листопада 1493 року відзначено спустошливе нашестя на місто татар.

Місто завдяки своєму географічному положенню на стику важливих торгових шляхів було спочатку місцем проведення великих ярмарків. Вже в XVI столітті ярмарок у Ботошанах вважався найстарішим і найбільшим у всій Молдові. Великі громади вірменських та єврейських торговців виникли у місті XVII столітті.

Після 1775 року, коли Буковина була приєднана до імперії Габсбургів, спостерігалося зростання єврейської громади міста, яка наступному столітті становила більшість населення міста.

Наприкінці ХІХ століття Ботошани втрачають колишню роль великого торгового центру зв'язку з будівництвом залізниць, подібну долю спіткало значна кількість міст, що зростали за рахунок торгівлі на цьому маршруті, такі як: Кам'янець-Подільський, Могилів-Подільський, Сороки та інші.

У другій половині XX століття місто значно виросло за рахунок внутрішніх міграцій сільського населення, якого залучала робота на великих промислових підприємствах. Досі населення міста виробляє близько 70 % ВРП повіту, хоча становить лише 25 % його мешканців.

Населення

ред.

Населення 115 100 мешканців на 2002 рік.[7]

За національністю:

Господарство

ред.

Розвинені текстильна (велика текстильна фабрика «Молдова», швейна фабрика «Республіка») і харчова (цукрова, спиртово-горілчана, борошномельна) промисловість. Виробництво дитячих іграшок, меблів, металовиробів.[8]

Визначні місця

ред.
 
Стадіон ФК Ботошані у день матчу

Державний театр імені Міхая Емінеску.

Транспорт

ред.

Відомі мешканці міста

ред.

Міста-побратими

ред.

Ботошань є містом-побратимом таких міст:

Світлини

ред.

Примітки

ред.
  1. http://www.primariabt.ro/pdf/phpbJKBmL.pdf
  2. http://city-brest.gov.by/struct/vizitka-goroda/goroda-pobratimy/goroda-pabratimy-bresta
  3. а б http://www.primariabt.ro//index.php?load=infratite
  4. Румунія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  5. Атлас світу, 2005.
  6. Клімат Ботошан
  7. Ethno-demographic Structure of Romania. The Ethnocultural Diversity Resource Center. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 2 січня 2011.
  8. Велика радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 28 листопада 2008.

Література

ред.