Боткін Сергій Петрович

Російський учений, лікар-терапевт, громадський діяч

Сергій Петрович Боткін
Сергей Петрович Боткин
S P Botkin.jpg
Народився 5 (17) вересня 1832[1]
Москва, Російська імперія[2]
Помер 12 (24) грудня 1889[1] (57 років)
Ментона, Франція[2]
Поховання Новодівочий цвинтар
Країна Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність лікар
Alma mater Московський університет
Галузь медицина і внутрішні захворювання
Заклад Петербурзька медико-хірургічної академія
Посада лейб-медик царської сім'ї
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медицини
Вчителі Q15144324?
Відомі учні Q48876715?
Членство Бельгійська королівська академія медициниd
Відомий завдяки: засновник наукової медицини у Російській імперії, опис гепатиту А
Батько Pyotr Kononovich Botkind
У шлюбі з Anastasiya Alexandrovna Botkinad
Діти Сергій, Євгеній Боткіни
Нагороди
орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава II ступеня
Автограф Sergey Botkin's signature.svg

CMNS: Боткін Сергій Петрович у Вікісховищі

Сергі́й Петро́вич Бо́ткін (5 (17) вересня 1832[1], Москва, Російська імперія[2] — 12 (24) грудня 1889[1], Ментона, Франція[2]) — російський лікар-терапевт, засновник наукової медицини в Російській імперії, громадський діяч.

БіографіяРедагувати

Народився в Москві в купецькій родині. Його батько, відомий торговець чаєм, купець 1-ї гільдії і потомствений почесний громадянин, був двічі одружений і мав 25 дітей, з яких вижило 9 синів і 5 дочок. Майже всі вони стали знамениті: серед братів Сергія Петровича були літератори, художники, староста храму Христа Спасителя, одна з сестер була одружена з поетом Афанасієм Фетом, інша — за московським міським головою і лідером партії «октябристів» Олександром Гучковим.

Закінчив медичний факультет Московського університету (1855). Захистив докторську дисертацію 10 серпня 1860 року на тему «О всасывании жира в кишках», присуджено науковий ступінь доктора медицини[3].

З 1861 року — професор Медико-хірургічної академії в Петербурзі. Боткін підкреслював, що при лікуванні треба впливати не тільки на хворобу, а й на організм хворого в цілому. Праці Боткіна присвячені багатьом питанням (на той час майже не вивченим), зокрема захворюванням серцево-судинної системи, інфекційним хворобам, військово-польовій терапії, ураженням печінки, нирок, вивченню дії лікарських речовин тощо.

Сергій Петрович Боткін став першим серед російських лікарів царським лейб-медиком (до того царська сім'я довіряла лише іноземцям). Очолював Товариство російських лікарів. Він зробив дуже багато для поліпшення санітарних умов і зменшення смертності, організував перші в країні клінічну й експериментальну лабораторії, звідки вийшов перший російський нобелівський лауреат, фізіолог Іван Павлов.

Його сини Сергій і Євгеній також стали відомими лікарями. Євген став також лейб-медиком, його розстріляли 1918 року разом із царською сім'єю під Єкатеринбургом.

Велику роль в поширенні ідей Боткіна в Україні відіграв його учень В. Т. Покровський, що працював у Києві, та видатні українські терапевти В. П. Образцов, М. Д. Стражеско, Т. Г. Яновський, їхні численні учні (В. М. Іванов, М. М. Губергріц та ін.).

ПраціРедагувати

  • С. П. Боткин. Курс клиники внутренних болезней и клинические лекции: в двух томах. — Москва : Книга по Требованию, 2017. — 181 с. — ISBN 978-5-458-38315-8.(рос.)

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Русский биографический словарьСанкт-Петербург: 1908. — Т. 3.
  2. а б в г Боткин Сергей Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1970. — Т. 3 : Бари — Браслет. — С. 601.
  3. Кульбин Н. Боткин Сергей Петрович // Русский биографический словарь / Изд. под наблюдением председателя Императорского Русского Исторического Общества А. А. Половцова. — Санкт-Петербург : тип. Главного упр. уделов, 1908. — Т. 3: Бетанкур — Бякстер. — С. 294—310.(рос.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати