Босько (пол. Besko) — лемківське село в Польщі, у гміні Босько Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 4024 особи (2011[1]).

Село
Босько
пол. Besko
Besko Obraz 052.jpg
Церквище і греко-католицький цвинтар
Герб
Герб

Координати 49°34′59″ пн. ш. 21°57′00″ сх. д. / 49.58333000002777169° пн. ш. 21.95000000002777795771180536° сх. д. / 49.58333000002777169; 21.95000000002777795771180536Координати: 49°34′59″ пн. ш. 21°57′00″ сх. д. / 49.58333000002777169° пн. ш. 21.95000000002777795771180536° сх. д. / 49.58333000002777169; 21.95000000002777795771180536

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Сяноцький повіт
Гміна Босько
Перша згадка 1419
Висота центру 292 м
Населення 4024 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-524
Автомобільний код RSA
SIMC 0344573
GeoNames 776214
Офіційний сайт besko.pl
Босько. Карта розташування: Польща
Босько
Босько
Босько (Польща)
Босько. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Босько
Босько
Босько (Підкарпатське воєводство)

РозташуванняРедагувати

Знаходилася на берегах річки Віслок, біля підніжжя Низьких Бескидів. Через село пролягає державна шосейна дорога № 28 Затор — Вадовиці — Новий Сонч — Горлиці — Беч — Ясло — Коросно — Сянік — Перемишль — Медика і залізниця № 108 Сторожі — Ясло — Коросно — Сянік — Загір'я.

ІсторіяРедагувати

Першу згадку про село знаходимо в 1419 році. В 1425, 1426 і 1433 рр. в Боську засідав сяніцький суд. В 1449 р. в селі функціонував один з чотирьох фільварків сяніцького староства на руському праві (Босько, Вільхівці, Костарівці, Улюч). За податковим реєстром 1565 р. в селі було 69 кметів з численними податками й повинностями, 2 попи (отже, були 2 церкви), мельник, боднар, тесля, 2 корчмарі, 11 служок і 17 загородників.[2] До 1772 року село входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. З 1772 до 1918 року — у межах Сяноцького повіту Королівства Галичини та Володимирії монархії Габсбургів (з 1867 року Австро-Угорщини).

 
Церква Різдва Богородиці. Споруджена у 1881, розібрана у 1953.

У 1880 у селі разом з присілком Поруби було 1214 жителів (грекокатоликів, парохія належала до Сяніцького деканату).

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці була побудована в селі в 1881 році (зруйнована поляками в 1947 р.). В 1884 р. через село прокладена Галицька Трансверсальна залізниця зі станцією Бесько. Від 8 до 10 травня 1915 р. в селі проходили запеклі бої, які закінчилися форсуванням Віслоку і проривом позицій донських козаків боснійськими полками.

1939 р. в селі переважало українське населення: з 3200 жителів села — 1650 українців-грекокатоликів проти 1550 поляків[3]. Село входило до ґміни Заршин Сяніцького повіту Львівського воєводства Польщі. 9 вересня 1939 р. в село увійшли німці, спалили 40 хат і вбили 20 осіб, у тому числі священика Михайла Величка. У вересні 1944 року під час Карпатсько-Дукельської військової операції у селі проходили запеклі бої, у селі оборонялась німецька 68 піхотна дивізія (XXIV танковий корпус) проти радянських 47 стрілецького корпусу і 167 стрілецької дивізії і 127 гвардійської дивізії (107 стрілецький корпус). 17 вересня в село увійшов Перший Чехословацький армійський корпус. Радянські окупанти насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За Люблінською угодою село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, у 1945 р. банда польських шовіністів вбила в селі щонайменше 10 українців.

До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Риманівського деканату. Метричні книги велися з 1777 р.

Після виселення українського населення 1944–1946 років у СРСР та депортації у 1947 р. на понімецькі землі в рамках операції «Вісли» на їх місце поселені поляки.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 1987 459 1347 181
Жінки 2037 451 1211 375
Разом 4024 910 2558 556

Пам'яткиРедагувати

Фундаменти церкви і кілька надгробків на давньому цвинтарі в оточенні високих лип та новіший цвинтар першої половини ХХ ст.

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Босько

ДжерелаРедагувати

Див. такожРедагувати