Вікіпедія

Босенко Олексій Валерійович

Босенко Олексій Валерійович
Народився 24 березня 1958(1958-03-24)
Київ,
Помер 6 березня 2021(2021-03-06) (62 роки)
Київ,
Країна СРСР СРСР → Україна Україна
Національність українець
Діяльність науковець
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузь філософія
Заклад Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України
Посада завідувач відділу естетики і культурології, член вченої ради ІПСМ НАМ України
Вчене звання доцент
Науковий ступінь кандидат філософських наук
Відомий завдяки: праці в галузі трансцендентальної естетики
Батько Босенко Валерій Олексійович
Нагороди За багаторічну плідну працю в галузі культури
CMNS: Босенко Олексій Валерійович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Босенко.

Олексій Валерійович Босенко (*24 березня 1958, Київ, УРСР — †6 березня 2021, Київ) — український вчений-філософ, культуролог, поет, теоретик мистецтва та культури, викладач, кандидат філософських наук, завідувач відділу естетики та культурології Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України.[1], автор понад семидесяти публікацій у вітчизняних та зарубіжних виданнях, продовжувач традиції напрямку трансцендентальної естетики.

Життєпис ред.

 
Обкладинка книги О. Босенка «Вільна атональність ». 2020
 
Обкладинка книги О. Босенка «Час без свідків». 2016
 
Обкладинка книги О. Босенка «Випадкова свобода мистецтва». 2009

Олексій Валерійович Босенко народився 24 березня 1958, в Києві в сім'ї викладачів філософського факультету Київського державного університету ім. Тараса Григоровича Шевченка - Валерія Олексійовича Босенка та Леоніди Сергіївни Горбатової. Філософією захопився у шкільні роки, відвідував гурток під керівництвом А. С. Канарського, якому через багато років присвятив книгу «Про інше», де розвивав закладені ним ідеї. [2].

У 1980 закінчив філософський факультет КНУ (1975-1980), був активним учасником наукового студентського товариства. По закінченні працював стажером відділу діалектичного матеріалізму Інституту філософії Академії наук УРСР. З 1982 працював у бюро методичних семінарів АН УРСР. У 1985-1988 — аспірант кафедри філософії Київського інженерно-будівельного інституту. Кандидатську дисертацію на тему: «Історико-культурні підстави категорії становлення» захистив на філософському факультеті Ростовського державного університету . У 1989 О. Босенко отримав науковий ступінь кандидата філософських наук.

1992-1995 — докторант, з 1995 р. доцент кафедри філософії КІБІ . Викладав філософію у Київській державній консерваторії , читав спецкурс на філософському факультеті КНУ, курс естетики у Міжнародному Соломоновому університеті.

З 2005- почав працювати у ІПСМ НАМ України, спочатку провідним науковим співробітником лабораторії проблем естетики та культурології, а з 2010 — завідувачем відділу естетики і культурології, був членом вченої та спеціалізованої вченої рад Інституту. Підтримував дружні стосунки з колегами, співпрацював з діючими художниками, архітекторами, скульпторами, мистецтвознавцями, музикознавцями. В ІПСМ НАМ України працював до кінця життя. Саме тут було видано його основні праці.

О.В.Босенко — автор понад семидесяти публікацій у вітчизняних та зарубіжних виданнях Помер 6 березня 2021 від ішемічної хвороби серця. Похований на Байковому кладовищі у Києві.

Сім’я ред.

Дружина — Любов Никифорівна Овдієнко, філософ. Діти: Юлія Олексіївна (1981 р. н.) та Олексій Олексійович Босенко (1992 р. н.).

Оцінка творчості ред.

Книги О.В.Босенка, як зазначив академік В.Д. Сидоренко, «…позначені загальноінтелектуальним та культурологічним знанням, що ставлять їх у ряд коцептуально-авторських розробок у галузі сучасної світової філософії» [3].

Композиторка Алла Загайкевич присвятила своєму вчителю концерт, виконаний 7 квітня 2021 року. Вона згадує: «Нам, студентам консерваторії 1985-1986 років, фантастично пощастило. У нас був не просто викладач філософії, а філософ… Олексій Босенко займався трансцендентальною естетикою і коли він говорив про «становлення, як єдність буття і ніщо», «свободу», «час»… здавалося, він говорив про музику, про таку музику, яку нам хотілося б написати.» [4].

У післямові до останнього двотомника філософа, редактор видання Іван Кулінський зазначив: «Автор книги, цієї Лоції Вільного Часу, пішов у найбільшу подорож 6 березня 2021 року, в день, коли побачив виданим перший її том. Пішов, посміхаючись, міркуючи про німецьку мову, про полон всіх мов — пішов точнісінько як у його епілозі… Тому передмова — наприкінці, і ніде більше в «Останньому часі» вона не може бути. Як не може бути завершеним життя Олексія Босенка, мого друга та вчителя. Вчителя, який не показував «іди туди, там світло», а йшов поруч.»[5]

Книги Олексія Валерійовича Босенка ред.

  • Реквієм по ненародженій красі (мова рос.). К: Самватас, 1992. ISBN 5-8238-0075-4
  • Про інше: Симуляція просторів культури (Краса як міра доцільності развитку загалом)” (К: ТОО “ВЕК+”, 1996. ISBN 966-7140-02-8
  • «Временами». Поетична збірка (мова рос.) К: Акме. 1999
  • [3] Час пристрастей людських: Даремна книга (мова рос.). К: Видавничий дім А+С, 2005 ISBN 966-8613-10-4
  • [4] Випадкова свобода мистецтва (мова рос.). К.: Хімджест, 2009. ISBN 978-966-8537-68-4
  • Час без свідків. Деякі аспекти трансцендентальної естетики (мова рос.). К.:Каяла, СПб.: Алетейя, 2016. ISBN 978-617-7390-04-5 ISBN 978-5-906823-73-1
  • [7] Останній час. I том. Вільний час як повнота буття (мова рос.) К: Фенікс 2021. ISBN 978-966-136-786-8
  • [8] Останній час. II том. Вільний час як звершення всіх часів (мова рос.) К: Фенікс 2021.

ISBN 978-966-136-824-7

Вибрані статті Олексія Валерійовича Босенка ред.

● [9] Почуття минулого // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та та збереження культурної спадщини / ІПСМ АМУ. — К. : Фенікс, 2007. — Вип. 4. — С. 7-31. ( мова рос.)

● Онтологія почуттів // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та та збереження культурної спадщини / ІПСМ АМУ. — К. : Фенікс, 2009. — Вип. 6. — С. 7-38. (мова рос.)

● [10] Іменем однієї ідеї // Художня культура: Актуальні проблеми: Науковий вісник / ІПСМ АМУ. — К. Фенікс, 2007. — Вип. 4. — C.209–224. (мова рос.)

● [11] Питання часу…(З причини виставки Володимира Буднікова) // Сучасне мистецтво: Наук. зб. / ІПСМ НАМ України. — К. :Акта, 2008. — Вип. 5. — С. 250 –269. (мова рос.)

● [12] // Винищення простору (Страсті по часу) // Сучасне мистецтво: Наук. зб. / ІПСМ НАМ України. — К. :Акта, 2006. — Вип. 3. — С. 13 –17 (мова рос.)

● [13] Философія як зрада поэзії // Сучасне мистецтво: Наук. зб. / ІПСМ НАМ України. — К. :Акта, 2006. — Вип. 3. — С. 178 –189 . (мова рос.)

● Сутність категорії становлення // Проблеми философії – 1981 – Вип .– 53 – С.47-51 (мова рос.)

● Філософія Спінози в її зв'язку із загальним развитком культури ( Спіноза і сучасність) // Проблеми філософії – 1984 – Вип.– 63 – С.107– 114. (мова рос.)

● Феноменологія часу: Досвід філософської алітерації// Філософська і соціологична думка — 1992. — №4. — С. 61– 77. ( мова рос.)

● Зупинення часу як спосіб його по-долання // Філософська і соціологична думка — 1992. — №11, — С. 12– 29. ( мова рос.)

● Каменю на камені // А+ С — 2007. — № 2. — С. 130–132. (мова рос.)

● Постукаємо по дереву // А+ С — 2007. — № 3. — С. 142–144. (мова рос.)

● Вікно-метафора // А. С. С. — 2003. — № 4. — С.114–115. (мова рос.)

Джерела ред.

● [14] В.Д. Сидоренко, переднє слово. Випадкова свобода мистецтва К: Хімджест, 2009– С.5-7. ISBN 978-966-8537-68-4

● [15] І. Кулінський. Лоція ВільногоЧасу.Спів-слово редактора (мова рос.). Останній час. Ітом. Вільний час як повнота буття (мова рос) К: Фенікс 2021. – С.7-10. ISBN 978-966-136-786-8

● [16] Іван Кулінський, передмова (мова рос.). Останній час.II том. Вільний час як звершення всіх часів (мова рос) К: Фенікс 2021 – С.393. ISBN 978-966-136-824-7

Примітки ред.

  1. ↑ Босенко О. Інститут проблем сучасного мистецтва Національної Академії мистецтв України
  2. ↑ О. Босенко . Про іншого : Симуляція просторів культури (Краса як міра доцільності розвитку загалом) . К.: ТОО “ВЕК+”, 1996 – С.1.
  3. ↑ [1] Сидоренко В. , переднє слово . Випадкова свобода мистецтва К: Хімджест, 2009– С.5-7. ISBN 978-966-8537-68-4
  4. ↑ Алла Загайкевич. «…І теж шукаю свободу». Kyivdaily. 2021
  5. ↑ [2] Останній час. II том. Вільний час як звершення всіх часів (мова рос.) І. Кулинський , післямова, Ст. 393. К: Фенікс 2021.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Босенко_Олексій_Валерійович&oldid=41307430