Борсуки (Подільський район)

село Балтської міської громади, Одеська область

Борсуки́ — село у складі Балтської міської громади у Подільському районі, Одеська область. Раніше було підпорядковане Борсуківській сільській раді.

село Борсуки
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Подільський район
Громада Балтська міська громада
Код КОАТУУ 5120680501
Основні дані
Засноване 1756
Населення 581
Територія 26,1 км²
Площа 2,2 км²
Густота населення 264,09 осіб/км²
Поштовий індекс 66126
Телефонний код +380 (486692)
Географічні дані
Географічні координати 48°02′26″ пн. ш. 29°25′41″ сх. д. / 48.04056° пн. ш. 29.42806° сх. д. / 48.04056; 29.42806Координати: 48°02′26″ пн. ш. 29°25′41″ сх. д. / 48.04056° пн. ш. 29.42806° сх. д. / 48.04056; 29.42806
Середня висота
над рівнем моря
190 м
Водойми р. річка Кодима
Відстань до
обласного центру
198,9 км
Відстань до
районного центру
20 км
Найближча залізнична станція Абамеликове
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 66101, Одеська область, Подільський район, м. Балта, вул. Любомирська, 193
Староста Тисячна Людмила Анатоліївна
Карта
Борсуки. Карта розташування: Україна
Борсуки
Борсуки
Борсуки. Карта розташування: Одеська область
Борсуки
Борсуки
Мапа

ГеографіяРедагувати

Село розташоване за 20 км від районного центру — міста Балта, за 12 км від залізничної станції Абамеликове (на лінії Подільськ — Вапнярка) і за 0,5 км від автошляху Балта — Кодима. На півдні межує з селами Обжиле та Євтодія, на сході з селом Перейма, на півночі з селом Саражинка та селом Стратіївка Чечельницького району Вінницької області, на заході з селом Смолянка Кодимського району.

Село розташоване на схилах двох пагорбів проміж якими тече один з витоків річки Кодима. В центрі села є ставок, який був штучно створений на місці семи джерел. Наразі частина джерел засмічена та не діє, що приводить до зменшення кількості води у витоку.

Історично виділилося декілька неофіційних назв частин села: Аул, Долина, Дубина, На горі, Ставок, Цегольня, Чичівка та ін.

Археологічні розвідкиРедагувати

Поблизу села знайдені поселення епохи міді (трипільська культура) і бронзи (2 тисячоліття до РХ):

  1. Поселення за 200 м на південь від західної окраїни села на схилі балки, що впадає в р. Кодима. Розвідки 1973 р. Розміри близько 1 га. Виявлено грудки обпаленої глини і фрагменти кераміки. Трипілля ВІІ—СІ.
  2. Поселення за 500 м на захід від села, на північному схилі балки, припливу Кодими, за 1 км від траси Кодима—Балта. Розміри близько 1 га. Середнє Трипілля. Розвідки 1973 р.
  3. Поселення за 100 м на північний захід від села, за 800 м на захід від дороги Борсуки—Саражинка Розміри близько 24 га. Розвідка 1973 р. Виявлено фрагменти кераміки, осколки кременя, шматки обпаленої глини. Кінець ВІІ-СІ.

ІсторіяРедагувати

Перші згадки про село відносяться до 1756 р. Названо — буцімто від того, що в лісі було багато борсуків.

Вважається, що село започаткував поміщик, якому належали ці землі, поставивши свій маєток серед лісу біля початку одного з витоків р. Кодима.

Першими кріпаками на селі були Ліповець та Боровець, тому більшість прізвищ складають Ліповські та Боровські.

У 1860-1869 рр. в селі працювала школа грамоти, а з 1889 року церковно-приходська школа (з 1895 р. розміщувалась у власному приміщені).

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 19 жителів села[1].

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 698 осіб, з яких 286 чоловіків та 412 жінок.[2]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 573 особи.[3]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 95,01 %
російська 2,93 %
молдовська 1,89 %
болгарська 0,17 %

Визначні пам'яткиРедагувати

Церква Святого Дмитра — дерев'яна хрещата, заснована у 1773 р., будівництво завершено в 1779 р. Перетворена з греко-католицької на православну в 1794 р. В 1860 р. прибудовано два приділи, дзвіницю, ризницю й паламарню.

Була зруйнована за радянських часів, на її місці та з її матеріалів був збудований сільський клуб (згорів через декілька років під час грози від удару блискавки).

ПриміткиРедагувати

  1. Борсуки. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 25 вересня 2019. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 25 вересня 2019. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 25 вересня 2019. 

ДжерелаРедагувати