Вікіпедія

Борозєнцев Леонід Леонідович

Леоні́д Леоні́дович Борозє́нцев нар. 1971, м. Вінниця, Вінницька область — адепт «російського світу» в Україні[1], поет, слем-майстер, один із засновників сучасного поетичного руху в Україні та ринг-рефері поетичних турнірів.

Борозєнцев Леонід Леонідович
Леонід Борозєнцев
Народився 4 березня 1971(1971-03-04) (53 роки)
Вінниця, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Місце проживання м. Вінниця Вінницька область
Діяльність Російськомовна література України
Відомий завдяки антиукраїнським поглядам поет

Біографія ред.

Народився 4 березня 1971 р. і проживає у Вінниці. Випускник Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за фахом «філологія».[2] Голова Вінницької обласної організації Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» (з 2007 р.),[3] член правління МСПУ, ідеолог поетичної групи «Лірики Transcendent'a», один із засновників всеукраїнського літературного руху «ЛІРИКИ+»,[4] до 2018 р. — один з кураторів громадської ініціативи «Вінницький Дім поета».[5]Очолює вінницькі осередки організацій «Рускоє Двіженіє України», «Рускоє собраніє».[6]

Літературна діяльність ред.

Творчі здобутки на початку 90-х років XX століття пов'язані з вінницьким літературним об'єднанням «Сучасник». Починає друкувати вірші у регіональній пресі під псевдонімом «Леонід Пирогович», втім, вже на початку ХХІ ст. — під власним ім'ям. Співпрацює з газетами «Камертон», «Резонанс», «Поле литературное», видавництвом «Континент-ПРИМ». Виступає ініціатором створення у Вінниці поетичної групи «Лірики Transcendent'a» (2003), публікації колективних видань.

З 2003 р. — учасник багатьох літературних фестивалів поезії, у тому числі міжнародного рівня, таких як «Київські Лаври» (2006—2012 рр.), Міжнародний Волошинський фестиваль поезії в Коктебелі (2009—2012 рр.), поетичний фестиваль «Каштановий Дім» (Київ, 2006—2012 рр.), Міжнародний бардівський зліт «Тетянин День» (Вентспілс, 2001 р.). Дипломант Всеукраїнського фестивалю поезії «Еліта-2006» (Луганськ), фестивалю авторської пісні та пісенної поезії ім. Довлета Кєлова «Острів» (Київ, 2010, 2011). Лауреат і переможець низки міжнародних та всеукраїнських фестивалів, серед яких — Міжнародний фестиваль поезії в Ялті «Сінані Фест» (2007), Міжнародний літературний фестиваль ім. Наталії Хаткіної «Cambala — 2010» (Донецьк), Міжнародний фестиваль літератури і культури «Слов'янські Традиції» (АР Крим, 2012), Міжнародний фестиваль літературних альманахів «Редкая птица» (Дніпропетровськ, 2013). На Міжнародному літературному конкурсі «Согласование времён» (Німеччина, 2010) його вірші стали вважатися одними з найкращих. Куратор майданчиків на всеукраїнських та міжнародних поетичних фестивалях «Літаючий дах» (Черкаси, 2005, 2006, 2008, 2010), «Сінані Фест» (Ялта, 2007, 2008), «Відкритий доступ» (Запоріжжя, 2007), «Крик на лужайке» (Дніпропетровськ, 2008), «ТА-НЕ-НА-ДО» (Дніпропетровськ, 2011), «ЛАВ in fest» (Харків, 2011), «Ватерлиния» (Миколаїв, 2011), «Ан Т-Р-Акт» (Херсон, 2009—2012 рр.), «Сила Вітру» (Зоринськ Луганської області, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Вінниця, Сімферополь, Донецьк, Луганськ, Київ, 2010—2013 рр.), «Каштановий Дім» (Київ, 2009—2012 рр.), «Київські Лаври» (2011), «Волошинський фестиваль» в Коктебелі (2010—2012 рр.), "Слов'янські Традиції (АР Крим, 2012).[7] Працював у складі журі поетичних фестивалів та конкурсів «Пушкінское кольцо» (Черкаси, 2006), «Многоточие» (Бахчисарай, 2011), «АВАЛгард» (Харків, 2011), Міжнародного літературного конкурсу «Согласование времен» (Німеччина, 2011), Всеукраїнського літературного конкурсу «Каплантида» (Київ, 2012). З 2001 р. — в команді організаторів на Поділлі щорічного всеукраїнського конкурсу одного вірша «Малахітовий носоріг», з 2006 р. — Всеукраїнського фестивалю поезії «Підкова Пегаса». Учасник семінару творчої молоді видавництва «Смолоскип» у Ворзелі (2010), І та ІІ трансцендентальних читань у Канаві (2010, 2011 рр.). Перебував у складі редакційних колегій літературних газет «Поле литературное», «ЛІТТЕРРА». Редактор регіональних альманахів поезій «Полярник літературний» (1999), «Маскарад» (2004), журналу «Сетеариум» (2015). Один із засновників і адміністраторів (2008—2011 рр.) літературного Інтернет-порталу «ЛІТФЕСТ».[8]

Лауреат Подільської літературно-мистецької премії «Кришталева вишня» (2007)[9], літературної премії ім. В.Сосюри (2013), премії ім. Юрія Каплана (2013). Почесне звання «Прапороносець Голів Земної кулі» (Знаменосец Председателей Земного шара) (2014).

Твори ред.

Л. Борозєнцев — автор трьох російськомовних книжок поезій:

Він один з шести авторів і редактор поетичних збірок групи «Лірики Transcendent'a»:

Друкується в періодичних виданнях України, Німеччини, Росії, США. Його твори надруковані в антологіях: «Антологія сучасної новелістики та лірики України» (Канів, 2005)[12], «Украина. Русская поэзия. ХХ век» (Київ, 2008)[2], «Поезія третього тисячоліття» (Німеччина, 2012).[13] у багатьох колективних збірках та альманахах, серед яких — «Листья» (Остін, США, 2007)[14], «Согласование времен» (Німеччина, 2010)[15], «Каштановый Дом» (Київ, 2006,[16] 2010,[17] 2012[18]), «Радуга» (Київ, 2011)[19], «Взмах крыла» (Вінниця, 2003)[20], «Вінницький край» (Вінниця, 2004, 2012[21]), «Провинция» (Запоріжжя, 2006[22] та 2009[23]), «Харківський міст» (Харків, 2010)[24], «Стых» (Дніпропетровськ, 2009)[25], «Давление света» (Луганськ, 2007)[26], «Свой вариант» (Луганськ, 2011[27], 2012[28]), «Донецкий счет» (Донецьк, 2011)[29], «Степ» (Херсон, 2010)[30], «Ощущение полета» (Луганськ, 2011)[31], «ЛитЭра» (Симферополь, 2013)[32]; в літературних газетах — «Российский писатель»[33], «Литературная газета»[34]; в інтернет журналах — «Ступени»[35], «Ликбез»[36] та ін.

Творчість широко представлена у мережі Інтернет, зокрема, на літературних порталах: «Поезія та авторська пісня України» [Архівовано 4 грудня 2013 у Wayback Machine.]; Литературно-художественный журнал «Новая литература»[недоступне посилання з червня 2019]; "Стихи. Про: Школа поэзии «Стихира»; «Литсовет» [Архівовано 5 грудня 2013 у Wayback Machine.]; Рифма. Ру [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.].

Примітки ред.

  1. ↑ «Гєоргієвская лєнточка Побєди» стартовала в Вінніце // Сайт Rus.in.ua. — 2010. — 29 квітня. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 10 грудня 2018.
  2. ↑ а б Русская поэзия. ХХ век. Поэтическая антология (сост. Ю. Каплан). — К.: ТОВ «ЮГ», 2008. — С. 330.
  3. ↑ Регіональні організації ВТС «КЛУ». Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 31 січня 2013.
  4. ↑ Біографія на сайті «Согласование времен». Архів оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 31 січня 2013.
  5. ↑ Біографічна довідка Л. Борозєнцева на сайті літературної студії «Писатель в Интернет-пространстве». Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 19 квітня 2013.
  6. ↑ «Рускій вєк». Портал МЗС РФ для російських співвітчизників. База даних у близькому зарубіжжі. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 26 грудня 2018.
  7. ↑ Литературно-художественный журнал «Новая литература». Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 31 січня 2013.
  8. ↑ Літературний Інтернет-портал «ЛІТФЕСТ». Архів оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 25 травня 2019.
  9. ↑ Зелена О. М., Наші земляки — лауреати літературних премій України 2008 року // Подільський книжник: альманах. Вип. 1 (2008 р. / Уклад. Т. Р. Соломонова; ред. М. Г. Спиця; відп. за випуск Н. І. Морозова; Управління культури і туризму Вінниц. облдерж адм.; Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. — Вінниця: ДП ДКФ, 2009. — С. 143—144.
  10. ↑ Ключи. Стихи. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2005. — С. 38 — 43.
  11. ↑ Лирики Transcendent'a. Книга лирики. — Вінниця: Нілан-ЛТД, 2013. — С. 102 — 121.
  12. ↑ Антологія сучасної новелістики та лірики України. — Канів: Склянка часу, 2005. — С. 45 — 47.
  13. ↑ Поэзия третьего тысячелетия. Антология русской поэзии (сост. Е. Рыжкова). — Берлин: epubli, 2012. — С. 32 — 37.
  14. ↑ Листья. Литературно-художественный журнал. — Остін, США, 2007 — С. 58 — 60.
  15. ↑ Согласование времён (сост. Е. Рыжкова). — Берлин,: epubli, 2011. — С. 141—144.
  16. ↑ Каштановый Дом. Литературный альманах. — № 2. — К.: Байда, 2006. — С. 262—263.
  17. ↑ Каштановый Дом. Литературный альманах. — № 6. — К.: Байда, 2010. — С. 134—137.
  18. ↑ Каштановый Дом. Литературный альманах. — № 8. — К.: Байда, 2012. — С. 270—271.
  19. ↑ Радуга. Журнал художественной литературы и общественной мысли. — № 3. — Київ, 2011. — С. 10 — 13.
  20. ↑ Взмах крыла. Временник «Современника», ЛИТО поэтов Винницы / Сост., подгот. текстов А. В. Стебелева, Л. А. Емельяновой; вступ. статья О. П. Кадочникова. — Вінниця, Тиврів: Кобза, 2003. — С. 161 — 170.
  21. ↑ Вінницький край. Літературно-мистецький журнал. — 2012. — № 4. — С. 14 −27.
  22. ↑ Провинция. Международный литературный альманах. — № 17. — Запоріжжя: Просвіта, 2006. — С. 75 — 74.
  23. ↑ Провинция. Международный литературный альманах. — № 19. — Запоріжжя: Просвіта, 2009. — С. 60.
  24. ↑ Харківський міст. Літературно-мистецький альманах. — № 4. — Харків: ООО С. А. М. , 2010. — С. 198—199.
  25. ↑ Стых. Альманах своевременной литературы. — № 25. — Днепропетровск: Икра, 2009. — С. 103—110.
  26. ↑ Давление света. — Луганск: Глобус, 2007. — С. 262—263.
  27. ↑ Свой вариант. Альманах Межрегионального союза писателей и Конгресса литераторов Украины. Под ред. В. Спектора. — № 15. — Луганск: ТОВ «Елтон-2», 2011. — С. 249—251.
  28. ↑ Свой вариант. Альманах Межрегионального союза писателей и Конгресса литераторов Украины. Под ред. В.Спектора. — № 17. — Луганск: ТОВ «Елтон-2», 2012. — 242—243.
  29. ↑ Донецкий счет: 2010 / Сост. А. Кораблев. — Донецк: Точка опоры, 2011. — С. 43 — 52.
  30. ↑ Степ. Літературно-художній альманах. — № 19. — Херсон, 2010. — С. 79.
  31. ↑ Ощущение полета. Сборник. — Луганск: ООО «Виртуальная реальность», 2011. — С. 62 — 64.
  32. ↑ ЛитЭра. Литературный альманах. Выпуск № 7. Поэзия, проза, публицистика. — Симферополь: Доля, 2013. — С. 253—257.
  33. ↑ «Российский писатель». Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 19 березня 2013.
  34. ↑ «Литературная газета». — № 41 (6388). — 2012. — 17 октября.
  35. ↑ «Ступени». — № 2. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 березня 2013.
  36. ↑ «Ликбез». — № 70. Архів оригіналу за 28 січня 2013. Процитовано 19 березня 2013.

Джерела і література ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Борозєнцев_Леонід_Леонідович&oldid=42292101