Відкрити головне меню

Леонід Васильович Бородич (14 червня 1953, Кривий Ріг — 16 вересня 2000) — український державний і політичний діяч. Перший заступник міністра внутрішніх справ України, координатор комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України.

Леонід Васильович Бородич
Бородич.jpg
Народився 14 червня 1953(1953-06-14)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Помер 16 вересня 2000(2000-09-16) (47 років)
Київ, Україна
·авіакатастрофа
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Україна
Національність українець[1]
Діяльність політик
Галузь генерал-полковник
Alma mater Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Науковий ступінь Кандидат юридичних наук
Заклад АрселорМіттал Кривий Ріг
Посада Перший заступник міністра внутрішніх справ України
Військове звання Rank insignia of militsiya of Ukraine 16 (horizontal).svg Генерал-полковник[2]
Партія Безпартійний
Діти Андрій, Наталія
Нагороди
Орден святого рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня
Іменна вогнепальна зброя

БіографіяРедагувати

Народився 14 червня 1953 року в місті Кривому Розі. Після служби в армії працював на Криворізькому металургійному заводі, з 1980 року — в органах внутрішніх справ. Пройшов шлях від міліціонера патрульно-постової служби до заступника міністра внутрішніх справ України.

З 1994 по 1998 рік був народним депутатом України, головою комісії з питань законності і правопорядку Верховної Ради.

 
Могила Леоніда Бородіча

Жив у Києві. Займався в Центральному аероклубі імені О. К. Антонова. 16 вересня 2000 року загинув в авіакатастрофі при виконанні фігур вищого пілотажу на літаку «Як-52» на міжнародній авіакосмічній виставці «Авіасвіт-XXI» в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

ВідзнакиРедагувати

Нагороджений орденом святого рівноапостольного князя Володимира 3-го ступеня. Відзначений нагородою Президента України «Іменна вогнепальна зброя».

Почесний громадянин Кривого Рогу. Звання присвоєне посмертно рішенням Криворізької міськради XVI сесії XXIII скликання № 473 від 27 вересня 2000 року[3].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати