Боровани

муніципалітет у Чехії

Боровани (чеськ. Borovany) — місто у Чехії, розташоване в окрузі Ческе Будейовіце Південночеського краю. Мала батьківщина національного героя чеського народу гуситського лідера Яна Жижки.

Місто
Боровани
Borovany

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 48°53′55″ пн. ш. 14°38′32″ сх. д. / 48.89867523030977736° пн. ш. 14.64227239560977800° сх. д. / 48.89867523030977736; 14.64227239560977800Координати: 48°53′55″ пн. ш. 14°38′32″ сх. д. / 48.89867523030977736° пн. ш. 14.64227239560977800° сх. д. / 48.89867523030977736; 14.64227239560977800

Країна  Чехія
Край Південночеський
Округ Чеське Будейовіце
Межує з

сусідні нас. пункти
Petříkovd, Jíloviced, Olešniced, Strážkoviced, Тргове-Свіни, Mladošoviced, Ostrolovský Újezdd, Ledeniced ?
Внутрішній поділ
  • Dvorecd[1], Hluboká u Borovand[1], Radosticed[1], Trocnovd[1], Třebečd[1], Vrcovd[1], Borovanyd
  • Перша згадка 1186[2]
    Площа 42,332733 км²[3]
    Висота центру 522 м
    Водойма Stropniced
    Населення 4162 осіб (1 січня 2023)[4]
    Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+1
    Поштовий індекс 373 12[5]
    Автомобільний код CB
    GeoNames 3078957
    OSM r437840  ·R
    Код LAU (NUTS) CZ544281
    Офіційний сайт borovany-cb.cz
    Боровани. Карта розташування: Чехія
    Боровани
    Боровани
    Боровани (Чехія)
    Мапа

    Історія ред.

    Перша письмова згадка про Боровани відноситься до 1186, коли поселення ввійшло у список володінь Цветльского абатства. У 1291 Боровани вже перебували у володінні Вока з Борован, який був, швидше за все, представником крумловської гілки роду Вітковичі, а в 1327 село купив інший представник цього роду Вілем I з Ландштейна. Його син Вітек II з Ландштейна в 1359 продав Боровани іншій гілці роду — Рожмберкам, які включили поселення до складу свого Новоградського панства.

    В кінці XIV століття Боровани були поділені між кількома власниками, а у 30-х роках XV століття єдиним власником став голландський купець Петр Ліндський, що оселився в Чеське Будейовице. Він у 1455 зі схвалення короля Владислава заснував Борованський монастир августинців. Згідно з волею Петра Ліндського все його майно після смерті перейшло у власність монастиря. У 1564 монастир був ліквідований Вілемом з Рожмберка, а монастирські володіння забрані у його власність. У Борованах був назначений Рожмберкський управитель.

    У 1578 владарж Вілем із Рожмберка надав Борованам статус міста і герб, на якому зображена, зокрема, п'ятипелюсткова червона троянда Рожмберків. Після зникнення цього роду у 1611 більшість їх володінь, включаючи Боровани, успадкували Швамберки. Володіння Швамберків, зокрема Боровани, були конфісковані королем в 1620 за участь представників роду у Повстанні чеських станів. Згодом король Фердинанд III передав Боровани з навколишніми селами відновленому в 1630 Борованському монастирю, підтвердивши при цьому деякі старі міські привілеї Борован і надавши нові.

    Масштабна будівельна діяльність по відновленню міста, зруйнованого у Тридцятилітній війні, була розпочата монастирем аж у XVIII столітті. У другій половині століття в місті було зведено будівлю Прелатури — резиденції пробста Борованського монастиря. Після того, як внаслідок реформи Йосифа II монастир був повторно скасований у 1785, його володіння викупив князівський рід Шварценберків, які перебудували Прелатуру в замок-палац.

    У 1850 місто Боровани стали самостійним муніципалітетом у складі Ческе Будейовіцького округу і судового округу з центром в Тргове-Свіни. Відкриття в 1869 залізниці, що проходить через Боровани, сприяло подальшому розвитку міста і призвело до збільшення видобутку діатоміту в його околицях. Після проголошення Чехословацької республіки в 1918 році видобуток і переробка діатомиту була передана акціонерному товариству «Calofrig».

    У 1973 році Боровани офіційно отримали статус міста.

    Пам'ятки міста та округи ред.

    • Парафіяльний костел Відвідин Діви Марії
    • Ганебний стовп
    • Борованський замок
    • Місце народження Яна Жижки в Троцнові
     
    Кадастровий поділ міста

    Частини міста ред.

    • Боровани
    • Палац
    • Глубока-у-Борован
    • Радоштіце
    • Троцнов
    • Тршебеч
    • Врцов

    Галерея ред.

    Населення ред.

    Рік Чисельність
    1869 2378 [6]
    1880 2636 [6]
    1890 2536 [6]
    1900 2638 [6]
    1910 2839 [6]
    1921 2924 [6]
    Рік Чисельність
    1930 2915 [6]
    1950 2529 [6]
    1961 2740 [6]
    1970 2682 [6]
    1980 3045 [6]
    1991 3312 [6]
    Рік Чисельність
    2001 3584 [6]
    2014 4090 [7]
    2016 4132 [8]
    2017 4133 [9]
    2018 4147 [10]
    2019 4173 [11]
    Рік Чисельність
    2020 4165 [12]
    2021 4166 [13]
    2021 4040 [14]
    2022 4137 [15]
    2023 4162 [4]

    Примітки ред.

    1. а б в г д е Czech location identification systemCzech Office of Surveying and Cadastre.
    2. Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. ŠkrabalČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
    3. Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017Český statistický úřad, 2017.
    4. а б Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2023Praha: ČSÚ, 2023.
    5. Register of territorial identification, addresses and real estates
    6. а б в г д е ж и к л м н п Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011ČSÚ, 2015.
    7. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2014Praha: 2014.
    8. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2016Praha: 2016.
    9. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2017Praha: 2017. — ISBN 978-80-250-2770-7
    10. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018Praha: ČSÚ, 2018. — ISBN 978-80-250-2843-8
    11. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2019Praha: ČSÚ, 2019. — ISBN 978-80-250-2914-5
    12. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2020Praha: ČSÚ, 2020.
    13. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021Praha: ČSÚ, 2021.
    14. Český statistický úřad (unspecified title)
    15. Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1. 1. 2022Praha: ČSÚ, 2022.