Відкрити головне меню

Борні́т — важливий мінерал міді (класу сульфідів). Сульфат міді та заліза координаційної будови. Борніт був відомий вже з 1725 року, але його офіційну назву дали лише в 1845 році Вільгельм Риттер фон Хайдінгер, який назвав мінерал на честь австрійського мінералога Ігнац фон Борн.

Борніт
Mineraly.sk - bornit.jpg
Загальні відомості
Статус IMA затверджений, основна назва (A′)[d][1],
чинний (успадкований, G)[d][2]
IMA-номер IMA1962 s.p.
Хімічна формула Cu₅FeS₄
Nickel-Strunz 10 2.BA.15[3]
Dana 8 2.5.2.1
Ідентифікація
Колір від мідно-червоного до бурого
Сингонія ромбічна
Твердість 3.5
Блиск напівметалічний, злом дрібнораковистий
Колір риси сірувато-чорна
Питома вага 4.9—5.3
Інші характеристики
Названо на честь Ignaz von Born[d][4]
CMNS: Борніт на Вікісховищі

2. Зайва назва жозеїту-А та жозеїту-В.

Склад і властивостіРедагувати

Хімічна формула: Cu5FeS4. Містить (%): Cu 52-65; Fe 8-18; S 20-27. Сингонія ромбічна. Вище 2000°С переходить у кубічну модифікацію.

Густина 4.9—5.3.

Твердість 3.5.

Колір від мідно-червоного до бурого.

Риса сірувато-чорна.

Блиск напівметалічний, злом дрібнораковистий. Крихкий. Непрозорий. Парамагнітний. Ізотропний, іноді слабко анізотропний. Багата мідна руда.

ПоширенняРедагувати

Зустрічається в багатьох мідних родовищах як гіпогенний і гіпергенний мінерал. Від прізвища австрійського мінералога І.Борна. В Україні є на Донбасі та в Чивчинських горах. Борніт поширений в гідротермальних родовищах міді, особливо в зоні їх вторинного збагачення. Родовища в Центральному Казахстані, на Уралі та ін., в США (Монтана, Аризона), в Чилі тощо. Використовується як мідна руда.

РізновидиРедагувати

Розрізняють:

  • борніт оранжевий (те саме, що раньєрит);
  • борніт свинцевистий (відміна борніту з Джезказганського родовища в Казахстані, яка містить до 1,65 % Pb2+).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати