Борканюк Олекса Олексійович
Оле́кса Олексі́йович Борканю́к (*16 січня 1901, Ясіня — † 3 жовтня 1942, Будапешт) — український комуністичний діяч на Закарпатті, організатор підпільного антинацистського руху, секретар Закарпатського крайкому партії.
| Олекса Олексійович Борканюк | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився |
16 січня 1901 Ясіня | ||
| Помер |
3 жовтня 1942 (41 рік) Будапешт | ||
| Поховання | Рахів | ||
| Громадянство (підданство) |
 Чехословаччина | ||
| Національність | українець | ||
| Діяльність | журналіст, політик | ||
| Учасник | Німецько-радянська війна | ||
| Посада | член парламенту | ||
| Партія | ВКП(б) | ||
| Нагороди |
| ||
| |||
БіографіяРедагувати
Народився 16 січня 1901 року в селі Ясіня (тепер смт Рахівського району Закарпатської області) в селянській сім'ї. Закінчив дворічну торговельну школу в Мукачеві і продовжував навчання в Ужгородській торговельній академії. Вів комуністичну партійну роботу.
В 1924 році вступив до комсомолу, 1925 року — до Комуністичної партії Чехословаччини.
За рішенням ЦК КПЧ був направлений на навчання в Радянський Союз. В 1926–1929 роках навчався в Комуністичній академії імені Артема в Харкові. Тут, враховуючи активну політичну діяльність, на початку 1929 року його прийняли у члени ВКП(б). З вересня 1929 року він в Закарпатті, а з жовтня цього ж року — перший секретар крайкому комсомолу, відповідальний редактор газети «Працююча молодь». У лютому 1931 року Олекса Борканюк став редактором газети «Карпатська правда». З 1934 року — він перший секретар Закарпатського крайкому КПЧ. З 1935 року — депутат парламенту Чехословаччини, делегат VII конгресу Комінтерну. У березні 1939 року, напередодні окупації незалежної Карпатської України Угорщиною, за рішенням Політбюро ЦК КПЧ виїхав до Радянського Союзу. Після приїзду до Москви його направили на керівну роботу в ЦК Міжнародної організації допомоги борцям революції.
У вересні 1941 року повернувся до Закарпаття для керівництва комуністичним підпіллям. У лютому 1942 року схоплений угорською контррозвідкою, заарештований і відправлений до в'язниці Маргіт-Кетур у Будапешті. Страчений 3 жовтня 1942 року. У вересні 1945 року його прах перевезено до Рахова.
НагородиРедагувати
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року «за особливі заслуги, мужність і героїзм, проявлені в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у період Великої Вітчизняної війни» секретарю Закарпатського крайкому партії Олексію Олексійовичу Борканюку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений орденом Леніна.
Пам'ятьРедагувати
В Рахові Борканюку радянською владою було споруджено пам'ятник. 1954 року споруджено пам'ятник в Ясіні. Скульптор Іван Кушнір.[1]
ПриміткиРедагувати
- ↑ Українські радянські художники. Довідник. — К. : Мистецтво, 1972. — С. 251.
ЛітератураРедагувати
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
- Гоголюк В. Народний герой Олекса Борканюк. — Київ, 1968.
- Люди легенд. Выпуск 4. М., 1971
- Подвигом прославленные. Киев, 1985
- Стась А. Товариш Олекса. Київ, 1976.
- Украинская ССР в Великой Отечественной войне … 1941–1945 гг. Т.2. Киев, 1975.