Відкрити головне меню

Єфімов Борис Юхимович

радянський та російський художник графік та карикатурист
(Перенаправлено з Борис Єфімов)

Єфімов Борис Юхимович
рос. Борис Ефимович Ефимов
Efimov.jpg
Ім'я при народженні Борис Хаїмович Фрідлянд[1]
Народився 28 вересня (11 жовтня) 1900
Київ, Київська губернія, Російська імперія
Помер 1 жовтня 2008(2008-10-01)[2] (108 років)
Москва, Росія
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Russia.svg Російська Республіка
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Національність євреї
Діяльність художник, карикатурист, автор коміксів
Галузь живопис
Відомий завдяки художник, карикатурист
Учасник Німецько-радянська війна
Членство Спілка художників СРСР
Жанр карикатура і плакат
Брати, сестри  • Кольцов Михайло Юхимович
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1990
Орден «Знак Пошани»  — 2005 Орден Леніна — 1976 Орден Леніна — 1980Орден Леніна — 1990
Орден Жовтневої Революції — 1985 Орден Трудового Червоного Прапора — 1960 Орден Трудового Червоного Прапора — 1962 Орден Трудового Червоного Прапора — 1970
Орден «Знак Пошани»  — 1967
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965 Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975 Медаль «40 років перемоги у ВВВ» — 1985 Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «50 років перемоги у ВВВ» — 1995
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «В пам'ять 800-річчя Москви» — 1948
Медаль «В пам'ять 850-річчя Москви» — 1998

Орден «Кирила і Мефодія» I ступеня (Болгарія)

Сталінська премія — 1950 Сталінська премія — 1951 Державна премія СРСР — 1972
Народний художник СРСР — 1967 Народний художник Російської Федерації— 1958 Заслужений діяч мистецтв Росії — 1932
Запис № 721 в метричній книзі Київського рабинату про народження Бориса Хаїмовича Фрідлянда (Бориса Єфімова)
Місце поховання Бориса Єфімова на Новодівичому кладовищі

Бори́с Юхи́мович Єфі́мов (рос. Бори́с Ефи́мович Ефи́мов, ім'я при народженні — Бори́с Ха́їмович Фрі́длянд[1]; у низці друкованих джерел Бори́с Юхи́мович Фрі́длянд; 28 вересня (11 жовтня) 1900, Київ, Київська губернія, Російська імперія — 1 жовтня 2008(2008-10-01)[2], Москва, Росія)[1][3] — радянський художник-графік, політичний карикатурист.

Герой Соціалістичної Праці (1990), двічі лауреат Сталінської премії (1950, 1951), лауреат Державної премії СРСР (1972), народний художник СРСР (1967), академік Академії мистецтв СРСР (1954; згодом — Російської академії мистецтв), головний художник газети «Известия».

Нагороджений трьома орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, трьома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», болгарським орденом «Кирила і Мефодія» I ступеня, іншими відзнаками.

Зміст

БіографіяРедагувати

Батьки — Фрідлянд Хаїм Мовшевич[1] (Юхим Мойсейович) (1860–1945), ремісник-чоботар, міщанин Мінської губернії Ігуменського повіту, Сміловичського товариства, та Рахля Шевахівна[1] (Рахіль Савеліївна) (1880–1969).

Борис почав малювати з 5 років. Після переїзду батьків до Білостоку Борис поступив в реальне училище, де вчився і його старший брат Михайло. Там вони разом видавали рукописний шкільний журнал. Брат (майбутній публіцист і фейлетоніст Михайло Кольцов) редагував видання, а Борис — ілюстрував.

1915 — був евакуйований до Харкова, бо в ході Першої світової війни російські війська здали Білосток німцям.

1917 — був учнем 6-го класу Харківського реального училища. Перейшовши в 7-й клас, переїхав до Києва.

1918 — у журналі «Зритель» (Київ) з'явилися перші шаржі Бориса Єфімова (на Олександра Блока). До того ж часу належить і серія кольорових малюнків «Завойовники» — своєрідний сатиричний літопис властей, що мінялися в Києві.

Зі встановленням в Києві більшовицької влади працював секретарем Редакційно-видавничого відділу в Народному комісаріаті УСРР у військових справах. У червні 1919 року у військовій газеті «Красная Армия» побачили світ його перші агітаційні малюнки, забезпечені автографом-псевдонімом «Бор. Ефимов».

З 1920 — працював художником-карикатуристом у газетах «Коммунар», «Большевик», «Вісти», керівником відділу образотворчої агітації ЮгРОСТА в Одесі. Тут він виконав свій перший плакат на фанерному листі, на якому він зобразив побитого Червоною Армією Денікіна. Пізніше був завідувачем «ізосекції» відділення агітпунктів радянського Південно-Західного фронту (Харків). Після повернення до Києва став начальником художньо-плакатного відділу Київ—УкрРОСТА. Паралельно співпрацював з газетами «Киевский пролетарий» і «Пролетарська правда».

1922 — переїхав до Москви. Відтоді його роботи стали друкуватися на сторінках видань «Рабочая газета», «Крокодил», «Правда», «Известия», «Огонек», «Прожектор» тощо, виходити в окремих збірках і альбомах. У ці роки його головною спеціалізацією стала політична сатира. Персонажами його карикатур були: у 1920-ті роки багато західних політичних діячів — Юз, Даладьє, Чемберлен; у 1930-ті і 1940-ві — Гітлер, Муссоліні, Герінг і Геббельс, якого він постійно зображав у вигляді кульгавої мавпи; у подальші роки — Черчилль, Трумен та інші.

У 1930-ті роки в світ виходять альбоми карикатур «Лицо врага» (1931), «Карикатура на службе обороны СССР» (1931), «Политические карикатуры» (1931), «Выход будет найден» (1932), «Политические карикатуры» (1935), «Фашизм — враг народов» (1937), «Поджигатели войны» (1938), «Фашистские интервенты в Испании» (1938).

Не оминав і внутрішніх опонентів сталінського правління — Троцького, П'ятакова та ін. — брошюра «Троцкисты — враги народа» (1937).

З 1932 року є членом Спілки художників СРСР. Неодноразово обирався членом правління і секретарем СХ СРСР.

У роки Другої світової війни його роботи публікували на сторінках газет «Красная звезда» і «Фронтовая иллюстрация», а також у фронтових, армійських, дивізійних газетах і навіть на листівках, які розкидалися за лінією фронту.

Був у числі тих радянських письменників і художників (Моор, Дені, Кукринікси та інші), хто на 6-й день від початку німецько-радянської війни створив майстерню «Вікон ТАРС». Плакати, зроблені відразу після отримання зведень з фронту або останніх міжнародних повідомлень, вивішували на вулицях Москви. Потім «Вікна» тиражували й випускали в тилу — П'ятигорську, Тбілісі, Тюмені.

Заслуги Бориса Єфімова в роки війни відзначені медалями «За оборону Москви» і «За перемогу над Німеччиною».

1948 — вийшла збірка його карикатур «Містер Долар».

1950 — альбом малюнків «За прочный мир, против поджигателей войны».

1954 — обраний членом-кореспондентом Академії мистецтв СРСР.

1957 — обраний членом правління Спілки художників СРСР.

1958 — йому присвоєне звання «Народний художник РРФСР».

1967 — йому присвоєне звання «Народний художник СРСР».

З 1965 року і протягом майже 30 років як головний редактор очолював творче-виробниче об'єднання «Агітплакат» при СХ СРСР.

За роки творчої діяльності створив десятки тисяч політичних карикатур, агітаційних плакатів, гумористичних малюнків, ілюстрацій, шаржів, а також станкових серій сатиричних малюнків для зональних, групових і всесоюзних художніх виставок. Вийшли в світ десятки сатиричних альбомів, а також збірки мемуарів, оповідань, нарисів, досліджень з історії та теорії мистецтва карикатури («40 років. Записки художника-сатирика», «Робота, спогади, зустрічі», «Розповіді про художників-сатириків», «Мені хочеться розповісти», «Основи розуміння карикатури», «На мій погляд», «Невигадані історії», «Школярам про карикатуру і карикатуристів», «Розповіді старого москвича», «Ровесник століття», «Моє століття» та інші).

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д Запис про народження Бориса Фрідлянда в метричній книзі Київського рабинату за 1900 рік (ЦДІАК України. Ф. 1164. Оп. 1. Спр. 454. Арк. 435об–436.). (рос. дореф.)
  2. а б RKDartists
  3. У низці друкованих джерел дата народження (помилково) — 15 (28) вересня 1900 року.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати