Відкрити головне меню

Борисяк Олексій Олексійович
Борисяк Олексій Олексійович.jpg
Народився 3 серпня 1872(1872-08-03)
Ромни, Сумщина
Помер 25 березня 1944(1944-03-25) (71 рік)
Москва, Російська РФСР, СРСР[1]
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Russia.svg Російська республіка
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg Російська СФРР
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність геолог, палеонтолог
Alma mater Q58346416? (1896)
Сфера інтересів геологія, палеонтологія
Заклад Санкт-Петербурзький державний гірничий університет і Палеонтологічний інститут ім. О. О. Борисяка РАН
Науковий ступінь академік АН СРСР
Член Академія наук СРСР
Нагороди Сталінська премія

Олексі́й Олексі́йович Борися́к (* 3 серпня 1872, м. Ромни, Сумщина — † 25 лютого 1944) — український геолог і палеонтолог, академік АН СРСР1929, член-кореспондент з 1921).

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в місті Ромни на Сумщині. Онук професора Харківського університету Н. Д. Борисяка, одного з перших дослідників Донецького кам'яновугільного басейну, а по материнській лінії — онук одного з героїв Севастопольської кампанії 1855—1856 років полковника Ползикова. Сім'я була висококультурною. Мати, відома піаністка, приклала всі зусилля для того, щоб дати Олексію і його двом молодшим братам хорошу освіту, зокрема музичну, добрі знання іноземних мов і художньої літератури.

Батько Олексія працював на будівництві залізниць, тому сім'я часто переїздила (Ромни, Суми, Кременчук, Петербург, Кобрин, Брест-Литовськ, Самара). Середню освіту здобув в Самарській гімназії, де на випускному вечорі разом з документом про середню освіту отримав Золоту медаль за особливі успіхи в навчанні. Займався самоосвітою, читанням художньої літератури і літератури з громадсько-політичних питань.[2].

1896 закінчив Петербурзький гірничий інститут. По закінченні Гірничого інституту поступив асистентом у геологічний комітет. За дорученням Геологічного комітету 1897—1898 проводив геологічні дослідження в колишньому Ізюмському повіті на Харківщині, а 1900—1913 в Криму.

Важка хвороба змусила перенести роботу в Крим, а з 1912 року зовсім відмовитися від особистої участі в польових роботах.

З 1911 — викладач, потім професор Петербурзького гірничого інституту. Після 1917 брав активну участь в його реорганізації.

1923 — обраний членом-кореспондентом, а в січні 1929 — дійсним членом Академії наук СРСР.

З 1930 — організатор і перший директор Палеонтологічного інституту AH СРСР. Працював директором Палеонтологічного інституту до дня смерті 25 лютого 1944 року.

Наукова діяльністьРедагувати

Найвідоміші праці присвячені проблемам еволюційної палеонтології. Описав нові роди і види викопних ссавців, зокрема велетенського олігоценового індрикотерія. Розвиток організмів тісно пов'язував з еволюцією земної кори. Належить низка робіт по пластинчатозябрових і головоногих молюсках. Вивчення викопних хребетних почав 1908 року, коли в сарматських відкладах поблизу Севастополя виявив так звану гіппаріонову фауну ссавців. Досконало вивчив і описав деяких цікавих представників, серед них різноманітні носороги, в тому числі гігантський «індрикотерій». Роботи про викопних ссавців надали О. Борисяку славу одного з найвідоміших палеонтологів XX століття.

Тривалий час брав участь у роботах з вивчення геології Криму, ставши одним з найкращих її знавців. Вперше виявив системний розвиток зсувів і обвалів на південному березі Криму і встановив їхній основний тип. Ці зсуви та обвали, важливі не лише для вивчення геологічної історії, а й для економічного життя Криму, тільки після досліджень вченого отримали належну увагу. В 1921 році під редакцією Олексія Борисяка видана десятиверстна геологічна карта Криму.

В 1904—1916 опублікував ряд монографій про черевоногих і головоногих молюсків з юрських відкладів Донбасу та інших місць, разом з М. М. Яковлевим склав геологічну карту північно-західної окраїни Донбасу, де вперше показав тріасові відклади, детально висвітлив тектоніку цього району.

Олексій Борисяк — відомий педагог і популяризатор науки, написав чимало науково-популярних статей. Незважаючи на слабке здоров'я, О. Борисяк багато часу приділяв організаційній роботі. Декан гірничого інституту, завідувач палеонтологічною секцією Геологічного інституту, член Президії Академії наук, редактор ряду значних видань — це лише частина його обов'язків. Був організатором палеонтологічних досліджень в СРСР.

Автор підручників «Курс палеонтології», ч. 1 (1905), ч. 2 (1906), ч. З (1919), «Курс історичної геології» (вид. 4, 1935).

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати