Бориславський Палац культури нафтовиків

Бориславський міський Палац культури (раніше — Бориславський Палац культури нафтовиків) — центральний осередок культурно-мистецької та дозвілевої діяльності у місті.

Будівля Міського Палацу культури
Будівля Міського Палацу культури

49°08′20″ пн. ш. 23°25′14″ сх. д. / 49.13889° пн. ш. 23.42056° сх. д. / 49.13889; 23.42056Координати: 49°08′20″ пн. ш. 23°25′14″ сх. д. / 49.13889° пн. ш. 23.42056° сх. д. / 49.13889; 23.42056
Країна Україна Україна
Розташування Борислав
Дата закінчення спорудження 1952
Адреса 82300, Львівська область, місто Борислав, вул. Данила Галицького, 34
Мапа

Історія ред.

Початок будівництва припадає на 20-і роки 20-го століття. Будувався теперішній Палац культури, як Дім робітничий. Сочатку було збудоване ліве крило, а згодом і весь корпус. У 1939 році Споруда була повністю збудована.

У 1952 році завершено оздоблення Палацу культури нафтовиків, одного з найкращих на всій тодішній Дрогобиччині, із залом на 600 місць, залами для кіно та для танців.

У 1963 році на фасаді будинку Палацу культури нафтовиків було встановлено та уричисто відкрито меморіальну таблицю з написом: «На цьому місці 6 листопада 1923 року розстріляно демонстрацію страйкуючих робітників Борислава»[1].

30 грудня 1972 року — важлива подія в житті всіх бориславських нафтовиків: цього дня при Палаці культури засновано Музей історії нафтової, озокеритної і газопереробної промисловості району. Першим його громадським завідувачем був відомий знавець минулого нафтопромислового розвитку Борислава, кандидат технічних наук Ярослав Мирка. На початку вісімдесятих, коли створили загальноміський краєзнавчий музей, експонати з життя і побуту нафтовиків поповнили його стенди, а Музей історії нафтовидобутку припинив своє існування.

Діяльність ред.

 
Фоє Бориславського Палацу культури (нафтовиків)
 
Глядацька театральна зала Бориславського Палацу культури (нафтовиків)

Директором Палацу культури є заслужений артист естрадного мистецтва України Мельник Ігор Володимирович, а начальником відділу народної творчості є Ганзій Михайло Васильович. Також у міському Палаці культури працює 20 осіб, з них 9 осіб забезпечують культурно-освітню діяльність закладу.

Нині у палаці культури працює 19 клубних формувань та три філіали — "Народні доми «Просіта» в мікрорайонах міста:

  • Любительське об'єднання «Лемки Борислава»;
  • Любительське об'єднання «Кому за…»;
  • Любительське об'єднання "Спортивний клуб «Прометей»;
  • Любительське об'єднання «Фото-відео»;
  • Народний хор «Лемківська студенка»;
  • Народний драматичний театр ім. Петра Телюка;
  • Народний вокальний ансамбль «Любисток»;
  • Тріо «Горянка»;
  • Народний гурт «Бориславські батяри»;
  • Студія бального танцю;
  • Естрадна студія;
  • Дитячий театр «Лицедії»;
  • Театр танцю;
  • Гурток художнього читання
  • Молодіжний хор «Magic Voices»;
  • Циркова студія;
  • Музичний гурт «Royal band»;
  • Троїсті музики
  • ВІА «Джага-джага».

Палац культури здійснює широку концертну діяльність, проводить вечори відпочинку, тематичні свята і карнавали.

 
Біля палацу культури знаходиться стара будівля бориславської пошти, які разом, складають своєрідний архітектурний ансамбль
 
Палац культури нафтовиків (1970 рік)

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис…С.107