Відкрити головне меню

Бориславка (пол. Borysławka) — колишнє українське село Перемишльського повіту Львівського воєводства (нині гміна Фредрополь, Перемишльський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща). Спалене 1945 внаслідок операції польської Армії Крайової.

Село
Бориславка
пол. Borysławka


Координати 49°39′00″ пн. ш. 22°37′59″ сх. д.H G O

Країна Польща Польща
Статус Перемишльський повіт
Воєводство Львівське
Повіт Перемишльський повіт
Перша згадка 1494
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код +48 (13)
Автомобільний код RPR (Гміна Фредрополь)
GeoNames 775434
Бориславка. Карта розташування: Польща
Бориславка
Бориславка
Бориславка (Польща)
Бориславка. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Бориславка
Бориславка
Бориславка (Підкарпатське воєводство)

Зміст

ІсторіяРедагувати

Після захоплення цих земель Польщею територія в 13401772 роках входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

Село Бориславка закріпачене[джерело?] Риботицькими на волоському праві. Вперше згадується в 1494 році.

1772 року внаслідок першого поділу Польщі село Бориславка відійшло до монархії Габсбургів, провінція Королівство Галичини та Володимирії.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Української Держави на її українських етнічних теренах (з 13 листопада — Західноукраїнська Народна Республіка) це переважно населене українцями село Надсяння було окуповане Польщею, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року. 1921 року в селі було 110 житлових будинків і 630 мешканців, з них 608 осіб були греко-католицького віросповідання, 12 римо-католиків та 10 юдеїв. На 1.01.1939 в селі було 810 жителів, з них 780 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 5 поляків, 15 євреїв[1]. Село входило до ґміни Риботиче Добромильського повіту Львівського воєводства.

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі з 17 вересня 1939 року, Бориславка, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

31 липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.[2] 13 серпня розпочато примусову мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії[3].

В березні 1945 року Бориславку, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль з складу Дрогобицької області передано Польщі.

Українське населення було депортоване, а село спалене у жовтні 1945 року внаслідок операції «Вісла», польською Армією Крайовою[4], хоча дане польське джерело вважає примусове виселення українців справою рук Війська польського. До кінця 1980-х років ця безлюдна територія на 96 % заросла лісом, була відгороджена від решти світу і називалася Арламівське Панство.

Церква Івана БогословаРедагувати

Вперше згадується місцева парафіяльна церква в 1510 р.

Остання місцева церква св. Іоана Богослова збудована в 1750 р. (дерев'яна)[5]. До 1847 р. була парафіяльною, а надалі — філіяльною парафії в Посаді Риботицькій Добромильського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Зруйнована поляками після виселення українців.

Відомі людиРедагувати

У селі народився єпископ-ординарій Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ — Павло Василик.

Пам'яткиРедагувати

У рельєфі колишнього села вгадуються рільничі тераси, сільські дороги, цвинтар з понищеними надгробками і залізними хрестами, кілька криниць, ретки хатніх печей. Наявні здичавілі яблуні і груші, вздовж головної дороги ростуть вікові липи, ясени, в'язи і клени.

ПриміткиРедагувати

Джерела та ЛітератураРедагувати