Відкрити головне меню

Борисевич Василь Васильович

український військовик

Васи́ль Васи́льович Борисе́вич (4 січня 1969, с. Діброва Збаразького району Тернопільської області — 20 січня 2015, поблизу смт Фрунзе Слов'яносербського району Луганської області) — український військовик, сержант 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів).

Василь Васильович Борисевич
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png Сержант
Борисевич Василь Васильович.jpg
Загальна інформація
Народження 4 січня 1969(1969-01-04)
с. Діброва, Збаразький район Тернопільська область, Україна
Смерть 20 січня 2015(2015-01-20) (46 років)
поблизу смт Фрунзе, Слов'яносербський район, Луганська область, Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
24 ОМБр.svg
 24 ОМБр
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Проживав у с. Мала Снігурівка Лановецького району. Був підприємцем — разом з дружиною вирощував і продавав овочі.

1 вересня 2014 отримав повістку. Після двомісячного вишколу на Яворівському полігоні, у складі 24-ї бригади відбув на Луганщину.

20 січня 2015 почався наступ бойовиків на блокпост № 31 на трасі «Бахмутка» поблизу смт Фрунзе (Луганська область), Василь схопив гранатомет, щоб поцілити в танк, але зброя не спрацювала. Тоді він почав стріляти з автомата, тут у нього й поцілила куля снайпера, яка пробила легені. Побратими відтягнули пораненого до бліндажа, але коли зняли бронежилет, пульс уже не відчувався. Обгоріле до невпізнання тіло Василя знайшли пізніше на тому ж місці. Рідні три місяці шукали його і сподівалися, що Василь живий. Але ДНК-експертиза підтвердила, що Василь загинув.

Поховали бійця 24 квітня у с. Мала Снігурівка Лановецького району на цвинтарі біля церкви. Чин похорону відправив архієпископ Нестор спільно з вісімнадцятьма священиками.

Залишилися дружина Ірина, сини Павло і Володимир, невістка Аліна.

ВшануванняРедагувати

15 липня 2015 в рамках робочої поїздки в Лановецький район сім'ю загиблого відвідав голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Барна.[1]

ВідзнакиРедагувати

  • орденом «За мужність» III ступеня — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі (4 червня 2015 року, посмертно).[2]
  • орден «За Україну, за її волю» Спілки бійців і волонтерів АТО «Сила України» — за мужність, самовідданість та зразкове виконання службових обов'язків, проявлені в боротьбі за незалежність України під час проведення АТО на Сході України (посмертно)[3].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Степан Барна відвідав сім'ю загиблого в зоні АТО жителя Лановеччини // Сайт Тернопільської ОДА, 16 липня 2015
  2. Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. Ірина Сиско. У День Державного Прапора збаразькі бійці отримали медалі та ордени від українського народу Архівовано 13 вересень 2015 у Wayback Machine. // Народне слово. — 2015. — 26 серпня.
    Наталія Тарнавська. Народними нагородами у Збаражі вшанували Героїв сучасності (фото) // Терен. — 2015. — 26 серпня.

ДжерелаРедагувати

  • Кошіль, І. «Тату, ми вас любимо і чекаємо!» Василь Борисевич загинув від ворожої кулі / Ірина Кошіль // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 15 (29 квіт.). — С. 4.

ПосиланняРедагувати

  Зовнішні відеофайли
    На Тернопільщині церковними дзвонами зустрічали труну із загиблим вояком // ТСН, 23 квітня 2015