Відкрити головне меню
Бомбардир прусської армії. 1750

Бомбарди́р (фр. bombardier, італ. bombardiero) — військове звання, яке існувало з XVI століття в артилерійських частинах, у першу чергу в артилерійських полках різних армій, таких як Британська армія та Королівська Прусська армія. Звання дорівнювало військовому званню капрал у піхотних частинах сухопутних військ. Відповідно ранг молодший бомбардир був еквівалентний рангу молодший капрал. В Британській імперії це звання в першу чергу присвоювалося військовим в Королівському артилерійському та Королівському кінному артилерійському полках.

У Російській імператорській армії звання «бомбардир» було введене в 1682 році для артилеристів «потішних» військ Петра I.

З кінця XVIII ст. бомбардир — рядовий артилерист, що служив при гарматах (мортири, гаубиці, єдинороги) «бомбардирів», надалі бомбардир (а також бомбардир-навідник, бомбардир-лабораторист і бомбардир-спостерігач) — нижній чин артилерійських частин російської армії (відповідав єфрейторові в піхоті).

Бомбардир отримував збільшений оклад платні і зовнішню відмінність у вигляді тасьми — у гвардії жовтої, в армії білої поперек погон; у бомбардирів-навідників — вузького золотого позументу, нашиті поздовжньо, посередині погон[1].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Бомбардиры // Военная энциклопедия: [в 18 т.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.]: Тип. т-ва И. Д. Сытина, 1911—1915 (рос.)

ДжерелаРедагувати

  • Радянська військова енциклопедія. «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 558. — ISBN 00101-030. (рос.)

ПосиланняРедагувати