Андрій Миколайович Болтнєв (рос. Андре́й Никола́евич Бо́лтнев; 5 січня 1946, Уфа, РРФСР, СРСР — 12 травня 1995, Москва) — радянський і російський актор театру і кіно.

Болтнєв Андрій Миколайович
Ім'я при народженніТусовой (Болтнев) Андрей Николаевич
Народився5 січня 1946(1946-01-05)[1][2]
Уфа, РРФСР, СРСР
Помер12 травня 1995(1995-05-12)[2] (49 років)
Москва, Росія
  • інсульт
  • ПохованняВостряковський цвинтар
    Громадянство СРСР
     Росія
    Діяльністьактор
    Alma materЯрославський державний театральний інститутd (1972) і Державний інститут мистецтв Узбекистану (1985)
    ЗакладМосковський академічний театр імені Володимира Маяковського
    ДітиБолтнєва Марія Андріївнаd
    IMDbnm0093369
    Нагороди та премії
    Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих

    Біографія

    ред.

    Андрій Болтнєв народився 5 січня 1946 року в Уфі (Башкортостан).

    Мати Добжинська (Болтнєва) Ніна Костянтинівна.

    Дід Андрія Болтнєва, Костянтин Андрійович Добжинський (1889—1966), був народним артистом Грузинської РСР (1954), а бабуся, Ніна Леонідівна Іртеньєва, — заслуженою артисткою РРФСР.

    У свідоцтві про народження майбутній актор був записаний як Андрій В'ячеславович Тусовой. Але рідний батько Андрія В'ячеслав Тусовой помер в 1951 році, коли Андрію було 5 років, і в житті Андрія з'явився вітчим Микола Болтнєв, капітан далекого плавання. Андрій був дуже дружний з вітчимом, і провів дитинство і юність в портових містах — Севастополі й Туапсе.

    Проходив строкову службу у ВПС в складі ГСВН. У 1970—1972 роках навчався в Ярославському театральному училищі. Після закінчення училища працював у театрах Уссурійська, Майкопа і Новосибірська. У 1985 році заочно закінчив Ташкентський театрально-художній інститут ім. О. М. Островського.

    Вперше з'явився на кіноекрані в 1983 році, зігравши роль капітана Гаврилова у фільмі С. Д. Арановича «Торпедоносці».

    Але по-справжньому популярним Болтнєва зробила робота в телесеріалі «Протистояння» (1985, реж. С. Аранович), поставленому за однойменним романом Ю. С. Семенова, де Андрій зіграв одну з головних ролей — зрадника Кротова.

    Широку популярність актор отримав в період Перебудови, коли на екрани вийшов створений ще в 1984 році фільм Олексія Германа «Мій друг Іван Лапшин», де Болтнев виконав головну роль.

    Знімався в декількох українських картинах — на Одеській кіностудії та їм. О. Довженка.

    У 1985 році актор новосибірського театру «Червоний факел» отримав запрошення до столичного Академічного театру імені Вл. Маяковського. Чимала роль у цьому належить Наталії Гундарєвій, яка в той час вже була знаменитою та авторитетною актрисою, народною артисткою РРФСР. Але московську прописку акторові все не давали, і його дружині з дитиною довелося залишитися у Новосибірську. Посмертну прописку вдалося дістати друзям актора, щоб Болтнєва можна було хоча б поховати в столиці.

    Андрій Болтнєв помер уві сні від інсульту в Москві 12 травня 1995 року. Похований в Москві, на Востряковському кладовищі.

    Дочка Андрія Болтнєва — актриса Марія Болтнєва, відома за роллю Насті Клименко в телесеріалі «Глухар».

    Фільмографія

    ред.

    Примітки

    ред.
    1. Filmportal.de — 2005.
    2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

    Посилання

    ред.