Відкрити головне меню

Миха́йло Фе́дорович Болте́нко (*14 вересня 1888, Осовець — †6 травня 1959, Одеса) — український археолог і філолог. Дійсний член Одеського товариства історії та старожитностей з 1913 року. Хранитель та директор Одеського історико-археологічного музею.

Михайло Федорович Болтенко
Народився 14 вересня 1888(1888-09-14)
Осовець, Гродненська губернія, Російська імперія
Помер 6 травня 1959(1959-05-06) (70 років)
Одеса, УРСР, СРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Діяльність краєзнавець
Alma mater Новоросійський університет
Заклад Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова
Вчене звання доцент
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Нагороди Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

ЖиттєписРедагувати

М. Ф. Болтенко народився у 1888 році в місті Осовець Гродненської губернії (нині Підляське воєводство Польщі).

До 1907 року навчався у 2-й одеській гімназії.

В 1912 році закінчив історико-філологічний факультет Новоросійськиого університету.

З 1909 року почав працювати в Одеському історико- археологічному музеї.

В 1921 - 1923 роках викладав в Одеському інституті народної освіти.

Був одним із засновників Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства (ВУНАС), яка існувала у 1926 - 1930 роках.

У 1930 - 1933 роках був директором Одеського історико-археологічного музею.

У січні 1934 року був заарештований та засуджений на 5 років перебування у виправному таборі.

Після звільнення у 1939 році повернувся до Одеси і до серпня 1941 року працював в Одеському державному університеті старшим викладачем, консультантом в історико-археологічному музеї.

У роки нацистської навали перебував в евакуації. Працюва у колгоспі, вчителював.

З 1 вересня 1943 року працював в Одеському університеті у Байрам-Алі. 8 квітня 1944 року рішення Вченої ради університету присуджений науковий ступінь кандидата історичних наук, а у листопаді 1944 року присвоєно вчене звання доцента по кафедрі загального мовознавства.

У 1946 - 1947 роках завідував кафедрою стродавньої історії та археології Одеського університету.

Помер у 1959 році в Одесі.

Реабілітований у січні 1990 року.

Наукова діяльність.Редагувати

Був учасником розкопок давньогрецького поселення на острові Березань, античних міст Ольвії і Тіри. Проводячи розкопки у 1924, 1927, 1928, 1930, 1931 та 1933 роках на місці античних руїн Ольвії, виявив середньовічне поселення 14 століття. Дослідив пам'ятки на острові Березань у Чорному морі, завдяки чому довів гіпотезу про заселення острова ще до заснування давньогрецьких поселень, відкрив там давньоруські пам'ятки 10-13 століть, що підтверджують важливу роль острова в історії Київської Русі.

Досліджував Усатівське поселення. Під час проведення самостійної польової та дослідницької роботи у 1921 році відкрив у с. Усатове Біляївського району Одеської області пам'ятку культури, яка отримала назву усатівської. Вніс вклад у вивчення життя скотарських племен прилиманних степів України на початку бронзової доби.

Займався питаннями етнології народів східної Європи, порівнював давні письмові історичні джерела з археологічними та лінгвістичними знахідками.

У 1946—1949 році був старшим науковим співробітником відділу археології скіфсько-сарматських племен і античних міст Інституту археології АН УРСР.

ПраціРедагувати

  • Кераміка з Усатова/М. Ф. Болтенко. /Трипільська культура на Україні. - Вип. 1. - К., 1926. - С. 8 - 30. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001798
  • До питання про час виникнення та назву давнішої йонійської оселі над Борисфеном/ М. Ф. Болтенко.// Вісник Одеської комісії краєзнавства. Секція археології, - 1930, - № 4 - 5;
  • Стародавня руська Березань/ М. Ф. Болтенко. // Археологія. – 1947. – Т. І. – С. 39 - 51.
  • Про назву острова Березань/ М. Ф. Болтенко. // Вісті Одеського державного університету. – 1949. – Т. 2. – Вип. 3. –  С. 35 - 38.
  • Значение острова Березань в совместной борьбе братских великого русского и украинского народов за Черное море против турецких захватчиков/ М. Ф. Болтенко. // Праці Одеського державного університету. – 1954. – Т. 144. Серія: історичні науки. – Вип. 4. – С. 163 - 173.
  • Исторические судьбы острова Березани / М. Ф. Болтенко. // Записки Одесского археологического общества. – 1960. – Т. І. – С. 38- 46.
  • Стратиграфия и хронология Большого Куяльника/ М. Ф. Болтенко. // Материалы по археологии Северного Причерноморья.- Вып. 1. - Одесса, 1957. – С. 26 – 29.
  • Новая надпись в честь Ахилла Понтарха/М. Ф. Болтенко. // Вопросы древней истории. - 1953, - № 4;
  • Канкит ольвийского декрета в честь Протогена/ М. Ф. Болтенко. // Советская археология, - 1958. - Т. 28;
  • Епіграфічні замітки: Проксенія херсонського громадянина, знайдена в Томі/ М. Ф. Болтенко.// Матеріали з археології Північного Причорномор'я». - 1959. - Вип. 2.

НагородиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

  • Украинская советская энциклопедия: В 12 т., 13 кн. — Т. 1. — К.: ГР УСЭ, 1978. — С. 523.
  • Енциклопедія історії України: Т. 1: А - В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — С. 334.
  • М. Ф. Болтенко : Некролог/ П. О. Карышковский .// Советская археология.  — 1960. — № 1. — С. 323.
  • Михаил Федорович Болтенко - археолог. 1888-1959 : Некролог / Л. М. Славин. // Краткие сообщения Института археологии. — 1960 . — Вып.10 . — С. 144—146.
  • Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського: Історичний поступ. Сучасність. Майбутнє. / О. Я. Чебикін, І. А. Болдирєв та ін. — Одеса, 2007. — С. 50, 57.
  • Історія Національної академії наук України. 1946—1950 : Частина 2. Додатки / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Ред. кол.: О. С. Онищенко (голов. ред.) та ін.; Упоряд.: Л. М. Яременко, С. В. Старовойт, О. М. Березовський, В. А. Кучмаренко. — К.: НБУВ, 2008. — 716 с.
  • Михаил Федорович Болтенко (1888—1959)/ А. Н. Колесниченко, Л. Ю. Полищук. // Материалы по археологии Северного Причерноморья. — 2009. — Вып. 9. — С. 319—320.