Болотников Петро Григорович
Петро́ Григо́рович Боло́тников (рос. Пётр Григо́рьевич Боло́тников, нар. 8 березня 1930, с. Зіновкіно, Червонослобідський район, МАСРР, СРСР — пом. 20 грудня 2013) — радянський бігун на довгі дистанції, олімпійський чемпіон 1960, екс-рекордсмен світу на дистанції 10000 м[1].
| Петро Григорович Болотников Пётр Григо́рьевич Боло́тников | |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Загальна інформація | |||||||||||||||||||
| Національність | росіянин | ||||||||||||||||||
| Громадянство |
 СРСР Росія | ||||||||||||||||||
| Народження |
8 березня 1930[2] Зіновкіно, Мордовія | ||||||||||||||||||
| Смерть |
20 грудня 2013[2] (83 роки) Краснослободськ, Мордовія, Росія[3] або Москва, Росія[2] | ||||||||||||||||||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | ||||||||||||||||||
| Зріст | 173 см | ||||||||||||||||||
| Вага | 64 кг | ||||||||||||||||||
| Спорт | |||||||||||||||||||
| Країна | СРСР | ||||||||||||||||||
| Вид спорту | легка атлетика | ||||||||||||||||||
| Клуб | Спартак Москва | ||||||||||||||||||
| Тренери |
1954—1957: Петро Сергійович Степанов, після 1957: Григорій Ісайович Нікіфоров[ru][1] | ||||||||||||||||||
| Завершення виступів | 1965 | ||||||||||||||||||
| Участь і здобутки | |||||||||||||||||||
| Особисті рекорди |
1500 м = 3.46,0 (1961) | ||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
Заслужений майстер спорту СРСР (1960), кавалер орденів Леніна (1960), Дружби народів (1985), Пошани (1995), «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (1999), Почесний громадянин Республіки Мордовія.
Біографія ред.
Вперше взяв участь в змаганнях в армії в 20 років: пробіг крос 3 км за 9.16,2 (рекорд дивізії). До армії захоплювався гімнастикою, завдяки якій отримав гарну базу ЗФП, без якої, за власним зізнанням, не зміг би стати сильним стаєром[1].
Закінчив Школу тренерів і Інститут фізичної культури. Старший тренер «Спартака» з легкої атлетики (1965—1985).
Досягнення ред.
Виступи на змаганнях ред.
| Рік | Змагання | Місто | Місце | Дистанція | Результат | Дата |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1956 | Літні Олімпійські ігри | Мельбурн | 9 | 5000 м[en] | 14.22,4 | |
| 16 | 10 000 м[en] | —[4] | ||||
| 1957 | Студентські ігри | Москва | I | 10 000 м[en] | 29.14,6 | |
| 1960 | Літні Олімпійські ігри | Рим | I | 10 000 м[en] | 28.32,2 | |
| 1962 | Всесвітній фестиваль молоді[fi] | Хельсінкі | I | 10 000 м[en] | 13.56,6 | |
| Чемпіонат Європи | Белград | III | 5000 м[en] | 14.02,6 | ||
| I | 10 000 м[en] | 28.54,0 | ||||
| 1964 | Літні Олімпійські ігри | Токіо | 25 | 10 000 м[en] | 30.52,8 |
Інші змагання ред.
Чемпіон Європи 1962 на дистанції 10 000 м.
Тринадцятиразовий чемпіон СРСР (1957—1962, 1964) на дистанціях 5000, 10 000 м і в кросі.
| Рік | Дистанція | Результат | Дата | Місто | Місце |
|---|---|---|---|---|---|
| 1954[ru] | марафон | 2:41.12 | 18 липня | Москва | 18 |
| 1956[ru] | 5000 м | 14.12,6 | 5—16 серпня | Москва | III |
| 10000 м | 5 серпня | Москва | 4 | ||
| 1957[ru] | 5000 м | 13.58,0 | 2 вересня | Москва | II |
| 10000 м | 29.09,8 | 31 серпня | Москва | I | |
| крос 8 км | 24.09,6 | 27 жовтня | Москва | II | |
| 1958[ru] | 5000 м | 13.58,8 | 19 липня | Таллін | I |
| 10000 м | 29.06,8 | 28 жовтня | Тбілісі | I | |
| крос 5 км | 14.26,4 | 11 травня | Москва | I | |
| 1959[ru] | 5000 м | 13.52,8 | 14 серпня | Москва | I |
| 10000 м | 29.03,0 | 9 серпня | Москва | I | |
| 1960[ru] | 5000 м | 13.55,8 | 18 липня | Москва | I |
| 10000 м | 29.16,6 | 16 липня | Москва | I | |
| крос 8 км | 25.03,0 | 30 жовтня | Харків | II | |
| 1961[ru] | 5000 м | 14.08,8 | 3—9 серпня | Тбілісі | I |
| 10000 м | 29.24,8 | 3—9 серпня | Тбілісі | I | |
| 1962[ru] | 5000 м | 13.56,0 | 13 серпня | Москва | I |
| 10000 м | 28.18,2 | 11 серпня | Москва | I | |
| крос 5 км | 23 лютого | Мукачево | 33 | ||
| 1964[ru] | 10000 м | 28.39,6 | 27 вересня | Київ | I |
| 1965[ru] | 5000 м | 13.58,0 | 9—17 жовтня | Алма-Ата | II |
| 10000 м | 29.06,4 | 14 жовтня | Алма-Ата | III |
Рекорди ред.
Рекордсмен світу (1960—1963) (28.18,8 та 28.18,2) на дистанції 10 000 м.
Після активних виступів ред.
Після перемоги Петра Болотникова на Олімпіаді в Римі в 1960 жодному радянському бігунові не вдавалося виграти олімпійське золото на стаєрський дистанції (від 1500 м і довше).
У 1990—1992 роках очолював Центральну раду ДСТ «Спартак», був членом президії та почесним головою спорттовариства «Спартак» (1996), головою Центрального клубу Росії «Шиповка юних» (1995), головним суддею з проведення змагань на призи газети «Труд» і Кубка «Москва-Лужники» (1992). Незважаючи на вік, П. Болотников регулярно командував парадом відкриття традиційного пробігу пам'яті Юрія Гагаріна в Зоряному містечку[5].
Традиційно в Саранську проходить міжнародний пробіг на приз Петра Болотникова.
.svg){kind=small}