Відкрити головне меню

Боле́хівці — село в Україні, у Дрогобицькому районі Львівської області; центр сільради. Село розташоване за сім кілометрів від районного центру, на березі річки Солониця. Населення налічує 2351 особу.

село Болехівці
Вигляд на село Болехівці. Озерний край.
Вигляд на село Болехівці. Озерний край.
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Дрогобицький район
Рада/громада Болехівська сільська рада
Код КОАТУУ 4621280301
Основні дані
Перша згадка 1409
Населення 2351
Площа 2,9 км²
Густота населення 78 осіб/км²
Поштовий індекс 82170
Географічні дані
Географічні координати 49°19′50″ пн. ш. 23°35′58″ сх. д. / 49.33056° пн. ш. 23.59944° сх. д. / 49.33056; 23.59944Координати: 49°19′50″ пн. ш. 23°35′58″ сх. д. / 49.33056° пн. ш. 23.59944° сх. д. / 49.33056; 23.59944
Водойми р. Солониця
Місцева влада
Адреса ради 34150, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Болехівці, вул. Зелена, 111
Карта
Болехівці. Карта розташування: Україна
Болехівці
Болехівці
Болехівці. Карта розташування: Львівська область
Болехівці
Болехівці
Мапа

Болехівці у Вікісховищі?

Зміст

ІсторіяРедагувати

Згадується у грамоті 20 серпня 1409 року, коли король Владислав ІІ Яґайло подарував сусідні села Почаєвичі та Гаї Верхні й Нижні Дрогобицького повіту Станіславові Коритку з правом спадкоємства.[1]

Село перед 1939 р.Редагувати

Населення: українці 1.965, поляки 128, протестанти (німецькі колоністи) 139, євреї 8 (поляки й німці жили в селі Нойдорф, до парафії належали теж 127 українців, які жили в селі Нойдорф).

1 серпня 1934 р. було створено Нойдорфську гміну в дрогобицькому повіті з центром у Нойдорф. Також, до неї увійшли сільські громади: Болехівців, Верхніх Гаїв, Нижніх Гаїв, Почаєвичів і Раневичів[2].

В селі мурована церква з 1886 р. Читальня "Просвіти" та кооперативні установи (споживча і кридитова). Парохом був Іван Шевчук, ур. 1876 р.

Ювілейний рік “Просвіти“

Село було поділене політично на два табори: національний, згуртований в читальні "Просвіти", кріпко держався своєї церкви, та совєтофільський, збаламучений комуністичною пропаґандою. Чисельно національний табір переважав, але совєтофільський був аґресивніший. В Ювілейному році “Просвіти“, 1938, читальня влаштувала Ювілейне свято. Прийшли на цю врочистість просвітяни з сусідніх сіл. Після цього на громадській площі відбулася під голим небом академія з мистецькою програмою.

Неподалік стояла група молодих людей, які не прилучилися до спільного святкування — це була комуністичною пропаґандою збаламучена частина місцевої молоді. Всі вони стояли насуплені, а в кожного в руках була палиця. Після святої академії почалась загальна забава.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

Дрогобиччина — земля Івана Франка. - Н'ю Йорк, 1973

ПосиланняРедагувати