Бойківщина (село)

Бойківщи́на — село в Україні, у Драбівському районі Черкаської області, центр сільської ради. Населення — 1580 чоловік (на 2013 рік).

село Бойківщина
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Драбівський район
Рада Бойківщинська сільська рада
Код КОАТУУ 7120681601
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване 17 століття
Населення 1580 (на 2013 рік)
Площа 4,32 км²[1]
Поштовий індекс 19853
Телефонний код +380 4738
Географічні дані
Географічні координати 49°54′39″ пн. ш. 32°15′04″ сх. д. / 49.91083° пн. ш. 32.25111° сх. д. / 49.91083; 32.25111Координати: 49°54′39″ пн. ш. 32°15′04″ сх. д. / 49.91083° пн. ш. 32.25111° сх. д. / 49.91083; 32.25111
Середня висота
над рівнем моря
112 — 116 м[2]
Водойми річка Кропивна
Відстань до
обласного центру
53,8 (фізична) км[3]
Відстань до
районного центру
12 км
Місцева влада
Адреса ради с. Бойківщина, вул.Миру,12
Сільський голова Герольд Людмила Іванівна
Карта
Бойківщина. Карта розташування: Україна
Бойківщина
Бойківщина
Бойківщина. Карта розташування: Черкаська область
Бойківщина
Бойківщина
Мапа

Розташоване в долині річки Кропивна в південно-східній частині району за 12 км від районного центру — смт Драбів. Село простяглося вздовж залізниці Москва — Одеса між станціями Драбове-Барятинське й Мехедівка.

ІсторіяРедагувати

Засновано село у 17 столітті. За легендою в далекому минулому тут оселився козак Іван Бойко і заснував хутір, який згодом назвали Бойків Хутір. Після його смерті землі купив козак на ім'я Вітер, який назвав село Вітровка. З часом село змінювалось, тут жили майстри, що виготовляли взуття, звідси назва Чобітки. Згодом відновили стару назву видозмінивши — Бойківщина.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.

У радянсько-німецькій війні брало участь 252 жителі села, з них 119 нагороджепо бойовими орденами і медалями. На честь 104 односельців, яні загинули в боях проти нацизму, височить монумент Слави.

Станом на 1972 рік в селі проживало 1 239 чоловік, на території села містилася центральна садиба колгоспу імені 40-річчя Жовтня, що обробляв 2,3 тисяч га землі, у тому числі — 2,2 тисяч га орної. Колгосп був репродуктором молодняка свиней для спеціалізованих господарств району.

В селі працювали восьмирічна школа, де навчалося 200 учнів, будинок культури на 350 місць з стаціонарною кіноустановкою, 2 бібліотеки з книжижковим фондом 11 тисяч примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, продмаг, сільмаг, відділення зв'язку.

СучасністьРедагувати

У селі працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (двоповерхова, газифікована в березні 2007 року), дошкільна установа «Оленка» (побудована 1989 року), бібліотека, Будинок культури, 2 приватних магазини, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку.

На території сільської ради орендують землі СТОВ «Хлібодар», СТОВ «Колос», ФГ «Ленора», ФГ «Арій», працюють ФГ «Оксана», ФГ «ІВО», група компаній «Кернел», працюють 35 одноосібників.

ПерсоналіїРедагувати

Уродженцем села є Назаренко Василь Романович — головний металург науково-технічного центру «Булат НВР»; кандидат технічних наук[4].

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. who-is-who.com.ua. Архів оригіналу за 11 червень 2010. Процитовано 12 червень 2008. 
  2. Погода в Україні
  3. maps.vlasenko.net(рос.)
  4. Відомості про авторів

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати