Бойко Юрій Іванович
Бойко Юрій Іванович (Юрко Бойко; 27 січня 1959 — 15 червня 2017, Київ) — український мистецтвознавець, менеджер мистецтва (галерист), громадський діяч. Директор галереї «Ґердан» (1995—2016).
| Бойко Юрій Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 27 січня 1959 |
| Помер | 15 червня 2017 (58 років) |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | громадський активіст, мистецтвознавець |
Життєпис ред.
Інженер-теплотехнік за освітою.
1989-1995 — завідувач відділу сучасного мистецтва Львівського музею українського мистецтва (згодом Національний музей у Львові). Запам'ятався на цій посаді низкою резонансних виставок сучасного (фактично дисидентського на той час) українського мистецтва у ЛМУМ (НМ).
1989 — був натхненником, ініціатором і організатором молодіжного мистецького об'єднання «Шлях». На початку 1990-х років брав участь в організації багатьох виставок, інсталяцій, перформансів та інших акцій молодих українських митців як в Україні, так і за кордоном.
1995-2016 — директор галереї «Ґердан» [Архівовано 28 лютого 2013 у Wayback Machine.] (Львів, вул. Руська, 4).
У 2000 році Юрка Бойка, за результатами експертного оцінювання, визнали найвпливовішим діячем Львова у галузі мистецтва[2].
Був одним із засновників Народного руху України у Львові (учасник установчих зборів НРУ в Пороховій вежі, 1989). Був співзасновником Української галицької партії (2012). З початком російської агресії (2014) взяв активну участь у волонтерському русі.
2002 — балотувався до Львівської міської ради за списком «Нашої України»[3].
За останні два роки свого життя Юрко Бойко переніс три складні операції на серці, остання стала для нього фатальною.
Під час однієї з операцій йому встановили штучний мітральний клапан за технологією німецького медика Рюдиґера Ланґе (це була експериментальна операція). На жаль, вона виявилася не дуже вдалою[4].
Похований на Личаківському цвинтарі.
Дружина — архітектор і реставратор Оксана Бойко [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine.]. Донька-Устина Юріївна Бойко, громадський діяч, приватний підприємець, голова громадської організації «ЕКО-Прогрес».
Примітки ред.
- ↑ https://zbruc.eu/node/67357
- ↑ Поступ, № 17 (461), 29.01.2000. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 24 червня 2017.
- ↑ Поступ, № 47 (903), 30.03.2002. Архів оригіналу за 3 листопада 2017. Процитовано 24 червня 2017.
- ↑ В Україні вперше у світі замінили мітральний клапан, доставивши його по судині // Zbruch, 13.07.2016. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 24 червня 2017.
Джерела та посилання ред.
- Наш Юрко. In memoriam. [Архівовано 19 травня 2022 у Wayback Machine.] Наталка Космолінська. Збруч. 27 січня 2019.
- «Феніксів» більше не буде. [Архівовано 16 лютого 2022 у Wayback Machine.] Богдан Мисюга. Збруч. 29 січня 2022.
- Той, хто визначив наш «Шлях». [Архівовано 22 грудня 2021 у Wayback Machine.] Богдан Мисюга. Збруч. 24 червня 2022.
- Помер відомий львівський галерист Юрко Бойко // zaxid.net, 16.06.2017 [Архівовано 16 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Вночі помер Юрко Бойко // Zbruch, 16.06.2017 [Архівовано 29 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Похорон Юрка Бойка // Zbruch, 16.06.2017 [Архівовано 29 липня 2019 у Wayback Machine.]