Бойко Петро Леонідович

український військовик

Петро́ Леоні́́дович Бо́йко (нар. 17 травня 1970(19700517) — пом. 6 січня 2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Бойко Петро Леонідович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 17 травня 1970(1970-05-17)
Москалівка
Смерть 6 січня 2015(2015-01-06) (44 роки)
Нікішине
(від кулі снайпера)
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Гірська піхота
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис ред.

Пройшов строкову службу у десантних військах, мав досвід бойових дій. За плечима армійська служба у Чехословаччині та на Кавказі. В часі війни добровольцем пішов до військкомату, мобілізований 2 серпня 2014 року. Командир відділення розвідки 128-ї гірсько-піхотної бригади.

6 січня 2015-го загинув у бою від кулі снайпера поблизу села Нікішине.

Без сина лишились батьки.

Хоронили з батьківської хати у рідній Москалівці на Коритнянському кладовищі (села відносяться до однієї сільської ради).

Нагороди та вшанування ред.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 23 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • у Москалівці відкрито меморіальну дошку Петру Бойку та Олегу Середюку

Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 6 січня[2][3].

Примітки ред.

  1. Указ Президента України від 23 травня року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  3.   Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 6 січня на YouTube

Посилання ред.