Бойко Артур Володимирович

Артур Володимирович Бойко (1 листопада 1963, Моршинпом.3 травня 2012, Моршин[1]) — радянський та український футболіст, що грав на позиції нападника та півзахисника. Відомий за виступами за низку українських футбольних клубів другої ліги СРСР та першої і другої українських ліг. Після завершення виступів на футбольних полях — дитячий футбольний тренер.

Ф
Артур Бойко
Артур Бойко
Артур Бойко
Особисті дані
Повне ім'я Артур Володимирович Бойко
Народження 1 листопада 1963(1963-11-01)
  Моршин, Стрийський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 3 травня 2012(2012-05-03) (48 років)
  Моршин, Львівська область, Україна
Громадянство  Україна
Позиція нападник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Юнацькі клуби
ДЮСШ (Стрий)
ШІСП (Львів)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1984 СРСР «Дніпро» (Черкаси) 13 (0)
1984 СРСР «Буковина» 12 (3)
1984-1985 СРСР «Торпедо» (Луцьк) 24 (1)
1988 СРСР «Дніпро» (Черкаси) 36 (2)
1990 СРСР «Волинь» (Луцьк) 4 (0)
1990 СРСР «Поділля» (Хмельницький) 17 (2)
1990–1991 Польща «Сталь» (Гожице) ? (?)
1992 Україна «Дністер» З 4 (1)
1993-1994 Україна «Скала» (Стрий) 26 (5)
1998 Україна «Цементник-Хорда» (Миколаїв) 28 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

Артур Бойко народився в Моршині, а розпочав займатися футболом у стрийській ДЮСШ, де його першими тренерами були Олексій Кухар та Петро Довбуш.[2] Пізніше Артур Бойко продовжив заняття футболом у львівському спортінтернаті, де його тренерами були Едуард Козинкевич та Ярослав Луцишин.[3] Розпочав виступи на футбольних полях Бойко в аматорській команді «Спартак» зі Стрия. У 1984 році він дебютував у командах майстрів, у цьому році зігравши за три команди другої ліги СРСР: черкаський «Дніпро», чернівецьку «Буковину» та луцьке «Торпедо»[4], в якому провів найбільше в цьому році — 20 матчів[5]. та продовжив виступи в луцькій команді й наступного року. Проте у 1985 році він зіграв лише 4 матчі[6], та продовжив виступи в аматорському «Сільмаші» з Ковеля. У 1987 році Бойко перейшов до аматорського на той час черкаського «Дніпра», з яким у цьому році виграв чемпіонат УРСР серед колективів фізкультури.[7] У цій Команді Артур Бойко виступав і наступного року вже в другій лізі СРСР, а вже в 1989 році повернувся на Волинь, де грав у складі аматорського клубу «Підшипник» з Луцька. У 1990 році він знову грає у складі луцької команди майстрів, яка на той час уже повернула собі історичну назву «Волинь», проте після проведених 4 матчів[8] футболіст переходить до хмельницького «Поділля», де також надовго не затримується, і вирішує поїхати на футбольні заробітки до Польщі, де грав за нижчоліговий клуб «Сталь» із Гожице.

У 1992 році Артур Бойко повернувся до України, де вже в її першому незалежному чемпіонаті грав у складі команди перехідної ліги «Дністер» із Заліщиків. У другій половині 1992 року футболіст знову грав у складі аматорського луцького «Підшипника», а протягом 1993 року грав у складі команди першої ліги «Скала» зі Стрия, у складі якої він зіграв 26 матчів. Після цього Бойко грав знову у складі волинських аматорських команд «Підшипник» і «Явір» з Цумані. У 1988 році Артур Бойко грав у складі команди другої ліги «Цементник-Хорда» з Миколаєва, який став його останнім професійним клубом. Далі до 2000 року Бойко грав у складі аматорської команди «Авангард» із Жидачева, після чого завершив виступи на футбольних полях.

Після завершення футбольної кар'єри ред.

Після завершення виступів на футбольних полях Артур Бойко стає дитячим футбольним тренером у Стрийській ДЮСШ.[9][1] Протягом 12 році він працював тренером, неодноразово його команди перемагали як у місцевих, так і у всеукраїнських та міжнародних дитячих футбольних турнірах.[2][3] Колишній футболіст раптово помер 3 травня 2012 року.[1]

Особисте життя ред.

Артур Бойко був одружений, та мав трьох синів. Старший син Артура Бойка, Олександр Бойко працював тренером Академії футболу моршинської «Скали», молодші сини Артур та Марко займаються футболом у академії «Скали».[2][3]

Вшануваня пам'яті ред.

З 2013 року в Стрию проводиться всеукраїнський турнір дитячих команд пам'яті Артура Бойка.[9][1]

Примітки ред.

  1. а б в г Відбувся III регіональний дитячий турнір пам’яті Артура Бойко. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 29 травня 2022.
  2. а б в Збірна ДЮСШ (Стрий) – тріумфатор турніру
  3. а б в Традиційний турнір пам’яті Артура Бойка
  4. Ландер Ю. С. Футбольный календарь 1984—1985. — Харьков, 1985. — С. 142-147. (рос.)
  5. ФК «Волинь» — Статистика. Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.
  6. ФК «Волинь» — Статистика. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2018.
  7. Романенко, 1988, с. 74.
  8. ФК «Волинь» — Статистика. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2018.
  9. а б ПАМ’ЯТІ ФУТБОЛІСТА І ТРЕНЕРА АРТУРА БОЙКА. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.

Джерела ред.

  • Футбол-88. Довідник-календар / Упоряд. А. М. Романенко. — Київ : Здоров'я, 1988. — 120 с.

Посилання ред.