Бозон I (граф Провансу)

Бозон I (фр. Boson Ier; бл. 895936) — граф Арлю і Авіньйону в 931936 роках (як Бозон V), граф Провансу (як Бозон I).

Бозон I
Народився 895
Помер 935
Сен-Кантен
Титул граф[d]
Батько Річард I
Мати Adélaïde de Bourgogned
Брати, сестри Рауль I, Гуго і Ermengarde de Bourgogned
У шлюбі з Берта (графиня Арлю)

ЖиттєписРедагувати

Походив з династії Бургундських Бозонідів (Бівінідів). Третій син Річарда I, герцога Бургундії, і Аделаїди Вельф. Народився близько 895 року. Піднесення статусу почалося після сходження його старшого брата Рауль на трон Західнофранкського королівства. 921 року Бозон отримав графство Вітрі. Згодом стає світським абатом монастиря Св. Гудольфа в Муаєнмутьє і абатства Св. Петра в Ремірмоні (Вогези).

923 року звитяжив під час походу короля Рауля до Лотарингії. Ймовірно за наказом останнього вбив хворого Ріхвіна, графа Вердену, якого підозрювали у зраді Західнофранкського королівства. Невдовзі було захоплено фортецю Верден. Між 924 та 928 роками оженився з представницею Прованських Бозонідів.

925 року обороняв Верден і Мец від вторгнення військ Генріха I, короля Східнофранкського королівства. Останньому допомагав Оттон, син вбитого графа Ріхвіна Верденського. Бозон запекло оборонявся, але зрештою 928 року вимушений був здати останню фортецю Дурофостум на Маасі.

929 року захопив абатство Нотрдам-де-Шаллес, яке належало Гуго, маркізу Нейстрії. Союзник останнього граф Герберт II де Вермандуа взяв в облогу резиденцію Бозона — Вітрі-ан-Пертуа, де той тримався до укладання миру на умовах статус-кво.

930 року уклав союз з Гуго, маркізом Нейстрії, та Гізельбертом, герцогом Лотарингії, проти графа Вермандуа. В 931 Бозон спільно з братом-королем Раулем й своїми союзниками вдерся до Реймсу, вигнавши звідти архієпископа Реймського Гуго, брата Герберта II де Вермандуа. Останній змушений віддати їм Вітрі, Лан, Шато-Тьєррі та Суассон, але, діставши допомогу Генріха I, короля Східнофранкської держави, спустошив області навколо Реймса та Лана. Зрештою сторони замирилися.

931 року Бозон після смерті тестя разом з дружиною успадкував графства Арлю і Авіньйону. Першим став вживати титул графа Провансу замість префекта або герцога Провансу, що було до того поширено.

Помер 935 або 936 року, його в поховано абатстві Сен-Ремі у м.Реймс. Володіння перейшли до брата дружини Бозона — Ротбальда — при регентстві Гуго, брата Бозона I.

РодинаРедагувати

Дружина — Берта, донька маркграфа Бозона Тосканського

Висловлюється думка, що Ротбальд I, граф Арлю, був його сином. В такому разі він іншої дружини, ніж Берта, але це сумнівно.

ДжерелаРедагувати

  • Philippe Lauer Robert Ier et Raoul de Bourgogne, rois de France (923—936) [archive] Bibliothèque des Hautes Études, 1910
  • Février P. A. La Provence des origines à l'an mil: histoire et archéologie. — Editions Ouest-France Université, 1989. — P. 487. — ISBN 2737304563.