Божіння (божитися, божба) — клятва і присяга іменем Бога, породжена вірою людей в магічну силу слова. Божіння робиться на ствердження правдивості своїх слів. Часто божіння передба­чає накликання на себе не­щастя, як кару Божу, у разі брех­ливості сказаного[1]. Дуже дієвим і непорушним вважається божіння в церкві[2]. Божіння відоме дохристиянських часів і робилося в ті часи іменем язичницьких богів. Божіння є частиною українського фольклору. Порушення божіння вважається надзвичайно ганебним і засуджується суспільством. Найрозповсюдженіші варіанти божіння: клянусь Бо­гом!; бачить Бог; як перед Богом; Бог свідок; убий мене Бог!; хай мене Господь (Бог) покарає!; ось тобі Христос; Христос тому свідок.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Публічний електронний словник української мови: божба. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
  2. Божба. Архів оригіналу за 28 листопада 2017. Процитовано 22 грудня 2016.

Посилання ред.