Відкрити головне меню

Богоявленський Кременецький жіночий монастир УПЦ

Богоявленський Кременецький жіночий монастир УПЦ (МП) — культова споруда у місті Кременці Тернопільської області, пам'ятка архітектури національного значення.

Богоявленський Кременецький жіночий монастир УПЦ (МП)
Богоявленський монастир у Кременці 2.jpg

50°06′12″ пн. ш. 25°43′40″ сх. д. / 50.10333° пн. ш. 25.72778° сх. д. / 50.10333; 25.72778Координати: 50°06′12″ пн. ш. 25°43′40″ сх. д. / 50.10333° пн. ш. 25.72778° сх. д. / 50.10333; 25.72778
Країна

Україна Україна

Розташування Тернопільська область, Кременець, вул. Дубенська, 2
Єпархія Тернопільська єпархія УПЦ (МП)
Тип монастиря жіночий
Засновано 1633
Богоявленський Кременецький жіночий монастир УПЦ. Карта розташування: Україна
Богоявленський Кременецький жіночий монастир УПЦ
Богоявленський Кременецький жіночий монастир УПЦ (Україна)

CMNS: Богоявленський Кременецький жіночий монастир УПЦ на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Заснували у 1633 році українські шляхтичі Лаврентій Древинський і Данило Єло-Малинський[1] за привілеєм короля Владислава IV Вази як православний чоловічий монастир. За «благословенною грамотою» Петра Могили (1636) підпорядковувався Вселенському Патріархові та його Екзарху — Київському митрополитові.

При Богоявленському монастирі діяли братство, школа (працювала за навчальним планом Києво-Могилянської колегії), друкарня й шпиталь.

Із видань друкарні найбільше відома т. зв. «Кременецька Граматика» (1638).

У 1-й чверті 18 століття Богоявленський монастир визнав унію з Римом і увійшов у чин св. Василія Великого.

1807 року за указом російського імператора Олександра I: оо. Василіяни віддали територію свого монастиря з усіма будівлями Волинській гімназії (колишнього колегіуму) і перейшли в будівлі реформатського монастиря; також ченців ордену реформатів переселили до монастиря в Дедеркалах, а звільнені споруди (костел та прилеглий до нього двоповерховий корпус келій, збудовані за проектом архітектора Антоніо Кастеллі на кошти княгині Теофілі Вишневецької з Лещинських).

1839 року Богоявленський монастир припинив існування, 1865 — відновлений як однойменний православний чоловічий монастир РПЦ.

У Богоявленському монастирі була резиденція вікарного єпископа Волинської єпархії (18731922, 19241934 з перервами), якого титулували Острозьким, а від 1902 — Кременецьким, правлячого Волинського і Кременецького архієпископа (19221923, 19341941), глави так званої Автономної Православної Церкви в Україні (19411943).

1953 року Богоявленський монастир реорганізований у жіночий, 1959 — ліквідований, 1990 — відновив діяльність як православний жіночий монастир РПЦ. Належить до Тернопільської єпархії УПЦ (МП).

АрхітектураРедагувати

До ансамблю монастиря, оточеного мурованою загорожею, належать Богоявленський собор, двоповерховий чернечий корпус із Миколаївською церквою (обидві споруди середини 18 ст. в стилі пізнього бароко), дзвіниця з невеликою церквою преподобного Іова Почаївського (поч. 20 ст.) і господарські будівлі.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати