Відкрити головне меню

Сергій Іванович Богомолов (нар. 26 вересня 1921(19210926), місто Крюков, тепер Кременчук Полтавської області — 2 листопада 1999, місто Харків) — український вчений, фахівець у галузі динаміки та міцності машин. Доктор технічних наук (1969), професор (1970), почесний доктор Харківського політехнічного університету (1993). Член Ревізійної Комісії КПУ у 1976 — 1981 р.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у родині робітника Крюковського вагоноремонтного заводу. У 1939 році закінчив Борисоглібську середню школу № 2 Воронезької області РРФСР. Навчався один місяць на бронетанковому факультеті Сталінградського механічного інституту.

У 1939 — 1946 р. — у Червоній армії. Служив командиром взводу протитанкових гармат, командиром протитанкової батареї у Забайкальському військовому окрузі на території Монгольської Народної Республіки. Учасник радянсько-японської війни 1945 року: командир батареї 328-го окремого винищувального протитанкового дивізіону 275-ї стрілецької дивізії 2-го окремого стрілецького корпусу 36-ї армії Забайкальського фронту. У 1945 — 1946 р. — начальник штабу дивізіону мінометного полку.

У 1946 — 1951 р. — студент Харківського механіко-машинобудівного (політехнічного) інституту. У 1951 році закінчив інститут за спеціальністю динаміка та міцність машин.

Член ВКП(б) з 1947 року.

З 1952 року працював асистентом кафедри теоретичної механіки Харківського політехнічного інституту (ХПІ). У 1952 — 1955 р. — аспірант Харківського політехнічного інституту. Успішно захистив кандидатську дисертацію і працював старшим викладачем, доцентом кафедри теоретичної механіки, динаміки та міцності машин Харківського політехнічного інституту.

У 1960 — 1991 р. — виконувач обов'язків завідувача, завідувач кафедри динаміки та міцності машин Харківського політехнічного інституту імені Леніна. Одночасно у 1970 — 1999 р. — професор кафедри динаміки та міцності машин ХПІ.

У 70-х роках обирався секретарем партійного комітету Харківського політехнічного інституту імені Леніна.

Досліджував взаємопов'язані коливання в турбомашинах і складні механічні системи, їх оптимізацію; розробляв теоретичні основи автоматизованого оптимального проектування машин, конструкцій та приладів; проблеми гуманізації інженерної освіти. Заснував наукову школу з проблеми коливань складних механічних систем.

ЗванняРедагувати

  • лейтенант

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати