Відкрити головне меню

Ольга Георгіївна Тихоцька гербу Наленч (* 28 червня 1891, Харків — † 14 грудня 1956; в шлюбі Богомолець) — московський дитячий лікар-невропатолог. Дружина президента Академії Наук УРСР Олександра Олександровича Богомольця.

Богомолець Ольга Георгіївна
Olga Cichocka Bogomolets.jpg
Народилася 28 червня 1891(1891-06-28)
Харків, Російська імперія
Померла 14 грудня 1956(1956-12-14) (65 років)
Київ, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Діяльність педіатр
У шлюбі з Богомолець Олександр Олександрович
Діти Богомолець Олег Олександрович

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Була наймолодшою з 6 дітей харківського домовласника Георгія Сергійовича Тихоцького (1847—1902) і Ніни Олександрівни Тихоцької з дому Беклемішевих (* 1852 — † не раніше 1903).

Її дід по батькові, Сергій Георгійович Тихоцький (1807—1872) — генерал, учасник російсько-турецької війни 1828—1829 та Кримської війни 1853—1856 рр.), директор Полтавського кадетського корпусу. Він був одружений зі Серафимою Рікорд — донькою адмірала Петра Рікорда (1776—1855), російського мореплавця, учасника морських битв і дослідницьких походів, одного з засновників Російського географічного товариства.

Дівчинка рано осиротіла: коли їй було 11 років, помер батько, а приблизно через рік — мати, залишивши великі борги.

Старша сестра дівчинки, Софія Георгіївна Тихоцька (1878—1947), на той момент була заміжня за Вадимом Михайловичем Богомольцем (1878—1936) — майбутнім військово-морським юристом. Олю прийняли до себе батьки Вадима, які жили тоді в Кишиневі — акцизний наглядач і дійсний статський радник Михайло Михайлович Богомолець та його дружина Юлія Ісаківна.

1908 — Ольга Тихоцька закінчила Одеську жіночу гімназію зі срібною медаллю, отримавши «схвальний атестат про успіхи в науках і поведінці». На той момент на медичному факультеті Новоросійського університету (Одеса) навчався Олександр Олександрович Богомолець. Із ним Ольга познайомилася ще в Кишиневі, куди Олександр приїздив на канікули до своїх кишинівських родичів, у яких жив його батько, Олександр Михайлович Богомолець (1850—1935), коли перебував під негласним наглядом поліції.

1909 — Олександр Богомолець-молодший захистив докторську дисертацію, а 1911 року — одружився з 20-річною Ольгою.

1911 — у подружжя народився син — Олег Олександрович Богомолець (1911—1991).

За прикладом чоловіка, Ольга вирішила присвятити себе медицині. Вона вступила на Вищі жіночі курси медичного факультету Саратовського університету за спеціальністю «лікар-педіатр». На той момент її чоловік завідував кафедрою загальної патології цього ж університету і водночас був деканом цих курсів. Проте навчання Ольги Тихоцької-Богомолець розтягнулося в часі через громадянську війну. Лише в грудні 1919 дружина завідувача кафедри залишила студентську лаву зі свідоцтвом про закінчення повного курсу медфакультету.

Після того, як 1925 року Олександра Олександровича Богомольця призначили за результатами конкурсу на посаду завідувача кафедри патофізіології медичного факультету 2-го Московського університету, Ольга Георгіївна переїхала до столиці СРСР разом з чоловіком. У Москві вона довгий час працювала дитячим невропатологом у різних дитячих лікарнях.

Після смерті академіка Богомольця залишалася жити в Москві, але часто приїздила в Україну на дачу (Старосілля). Звідти вона до Москви вже не повернулася, а залишилася в Києві.

Похована на Байковому цвинтарі.

Правнучка Олександра і Ольги Богомольців — заслужений лікар України Ольга Вадимівна Богомолець (* 1966) була названа на честь своєї прабабці.

Читайте такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Особистий архів О. В. Богомолець.
  • Спогади Юрія Шапіро
  • Лазурский В. Путь к книге (Воспоминания художника). — М.: Книга, 1985

ПосиланняРедагувати