Боб Креншоу

американський джазовий контрабасист

Боб Кре́ншоу (англ. Bob Cranshaw), повне ім'я Ме́льбурн Ро́берт Кре́ншоу (англ. Melbourne Robert Cranshaw; 3 грудня 1932, Еванстон, Іллінойс — 2 листопада 2016, Нью-Йорк) — американський джазовий контрабасист.

Боб Креншоу
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Мельбурн Роберт Креншоу
Дата народження 3 грудня 1932(1932-12-03)
Місце народження Еванстон, Іллінойс
Дата смерті 2 листопада 2016(2016-11-02) (83 роки)
Місце смерті Нью-Йорк
Причина смерті злоякісна пухлина[1]
Роки активності 1960-ті—2000-ні
Громадянство США
Професія музикант
Освіта Evanston Township High Schoold
Інструменти контрабас, електрична бас-гітара
Жанр джаз
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 3 грудня 1932 року в Еванстоні, Іллінойс. Його батько був ударником в Канзас-Сіті; брат піаністом в Чикаго і Нью-Йорку. У віці 5 років брав уроки з гри на фортепіано. З 9 років вчився грати на барабанах; на контрабасі, навчаючись у школі та коледжі. Вивчав музикотерапію в університетах Бредлі, Рузвельта та Північно-Західному університет. Грав на тубі під час служби в армії в Кореї.

У 1950 році став один із засновників гурту MJT + 3 Волтера Перкінса; у 1960 році з гуртом перебрався до Нью-Йорка. У 1950-х також грав з Едді Гаррісом в Чикаго. На початку 1960-х грав з Джуніором Менсом, Кармен Макре, Джо Вільямсоном; Дюком Пірсоном (1962—73), Сонні Роллінсом (з 1962). З середини 1960-х активно записувався як студійний музикант; також грав з Боббі Скоттом, Квінсі Джонсом, Шарлем Азнавуром, Мері Лу Вільямс, Біллі Тейлором. Наприкінці 1960-х гастролював в Європі та Японії з Еллою Фітцджеральд-Оскаром Пітерсоном. Працював штатним басистом з такими музикантами, як Бенні Гудмен, Каунт Бейсі, Діззі Гіллеспі, Бінг Кросбі, Елла Фітцджеральд, Елмер Сноуден, Мері Мартін.

У 1980-х і 1990-х деякий час працював з Роллінсом.

Помер 2 листопада 2016 році у своєму будинку в Мангеттені у віці 83 років від раку.

Література ред.

  • Feather, Leonard; Gitler, Ira. The Biographical Encyclopedia of Jazz — Oxford University Press; 1 ed., 2007. — 744 p. ISBN 978-0195320008

Посилання ред.

  1. http://www.nytimes.com/2016/11/10/arts/music/bob-cranshaw-died-jazz-sonny-rollins.html?_r=0