Боброк-Волинський Дмитро Михайлович

Дмитро́ Миха́йлович Бобро́к-Воли́нський (Дмитро Коріятович) (2-а половина 14 століття) — князь із роду Коріятовичів (за іншою версією — родич Данила Острозького). Дмитрiй Михайлович Боброк (Син литовського князя на Волині Коріата-Михайла Гедиминовича). [1]Був одружений з дочкою великого князя московського Івана Красного, сестрою московського князя Дмитра Донського — Анною. Засновник відомого на Русі князівського роду Волинські.

Родовий герб Коріятовичів
Воєвода Боброк Волинець. Куликово поле, 1380 рік, поштова марка України (2005)

Біографія

ред.

Родом із Волині. Один із молодших синів князя Новгорода-Литовського Коріята Гедиміновича, онук Гедиміна. Між 1353—1366 роками мав володіння на берегах річки Бібрка, залежні від Великого князя Волинського Дмитра-Любарта, васалом якого імовірно й був Дмитро Михайлович. На цих землях заклав замок Боброк, який дав початок пізнішому місту Бібрка.

1366 року ці землі перейшли у залежність від польського короля. Дмитро Корятович вимушений був шукати щастя в Сіверській землі, потім перейшов на службу до суздальсько-нижньогородського князя Дмитра Костянтиновича, а 1371 року став зятем і головним воєводою московського князя Дмитра Донського.

Перейшовши на службу до Москви, прийняв прізвисько Боброк-Волинський. Очолював московське військо в походах на Рязань 1371 і на волзьких болгар 1376. Брав участь у походах московського війська проти золотоординців 1378 року. Особливо відзначився в Куликовській битві 1380 року. Командуючи засадним полком, Боброк-Волинський і серпуховський князь Володимир Андрійович вибрали найвлучніший момент для удару по татарських полчищах, що й забезпечило московському війську перемогу в Куликовській битві.

Дальша доля князя Дмитра Боброка-Волинського невідома. Поширену версію про його нібито загибель у битві з татарами біля Ворскли 1399 року відомий генеалог Л. Войтович вважає непереконливою[2].

Копійка

ред.

Святий Юрій Змієборець (геральдичний герб Коріятовичів) став гербом Московських князів і Москви, а син Дмитра Донського — князь Василь став карбувати монети із зображенням святого Юрія на коні зі списом (рос. копьё) — звідси й пішла назва «копійка».

Примітки

ред.
  1. https://volart.com.ua/art/volvol/
  2. Войтович Леонтій. Князівські династії Східної Європи. Гедиміновичі. Корятовичі. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 9 вересня 2010.

Джерела

ред.