Відкрити головне меню

Бо́брик Перший (Великий Бобрик[1] — стара назва) — село в Любашівському районі на північному(лівому) березі річки Кодима. Центр сільської Ради, до складу якої входять також села Бобрик Другий, Янишівка та Малий Бобрик(на даний час частина Янишівки), Арчепитівка. Ці населені пункти — одні з наймальовничіших куточків Любашівського району — мають спільну назву «Бобрики». Через села проходить автодорога Р75, що сполучає їх з м. Балта та Кривим Озером і Первомайськом Миколаївської області. Колись ця дорога називалась Чорний (Шпаковський) шлях.

село Бобрик Перший
Bobryk Pershyi.jpg
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Любашівський район
Рада/громада Бобрицька сільська рада
Код КОАТУУ 5123380601
Облікова картка Бобрик Перший 
Основні дані
Засноване перша половина XVIII ст.
Населення 3034
Поштовий індекс 66531
Телефонний код +380 4864
Географічні дані
Географічні координати 47°55′11″ пн. ш. 30°11′14″ сх. д. / 47.91972° пн. ш. 30.18722° сх. д. / 47.91972; 30.18722Координати: 47°55′11″ пн. ш. 30°11′14″ сх. д. / 47.91972° пн. ш. 30.18722° сх. д. / 47.91972; 30.18722
Водойми р. Кодима
Відстань до
районного центру
15 км
Найближча залізнична станція Заплази
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради 66531, Одеська область, Любашівський район, село Бобрик Перший
Карта
Бобрик Перший. Карта розташування: Україна
Бобрик Перший
Бобрик Перший
Бобрик Перший. Карта розташування: Одеська область
Бобрик Перший
Бобрик Перший

Бобрик Перший у Вікісховищі?

Відстань до райцентру Любашівка — 15 км, до залізничної станції Заплази — 9 км, до смт Криве Озеро — 8 км.

ІсторіяРедагувати

Раніше село мало назву Великий Бобрик. Засноване приблизно наприкінці XVII на початку XVIII ст.[2] Село було засноване після 1684 року при Королеві Речі Посполитої Янові Собецькому. Перша згадка датується 1767 роком під час Коліївщини. Землі Бобрика до 1817 року належали князю Любомирському, після — перейшли до казни. За Російської імперії село відносилось до Балтського повіту Подільської губернії. У 1850 році тут було 96 дворів.

 
П. М. Улицький

Нова дерев'яна церква св. Дмитра була збудована в 1817 р. Розмір її 22 на 6,5 аршин, з одним низьким куполом. В 1830 р. окремо від церкви збудована дзвіниця. Північний і південний приділи прибудовані в 1861 р. В цей час церква була великим землевласником — їй належало 110 десятин землі. В 1877 р. була створена перша церковно-парафіяльна школа. За радянської влади будівля зруйнована. Колись в селі проживали українці, поляки (польські прізвища у багатьох жителів села, а на цвинтарі є польські поховання), волохи (дотепер є прізвища Волошин). Також була значна єврейська громада (за дитячим садком був єврейський цвинтар). Тривалий час у селі був базар, який проіснував до 1996 року. Село постраждало від жахливих голодоморів 1932-33 та 1947 років, які зробила антинародна радянська влада для перетворення вільних людей в колгоспних рабів.

В селі народилися Герой Радянського Союзу П. М. Улицький — учасник Великої Вітчизняної війни, а також митці Альбін Ґавдзінський та Аркадій Мацієвський.[3]

За радянських часів в селі був колгосп імені Щорса, на честь якого в центрі села споруджений пам'ятник роботи Аркадія Мацієвського (зараз цей тоталітарний символ знесено). В селі є дитячий садок, будинок культури, дільнича лікарня, школа I—III ст., аптека, сільська рада, дільнича лікарня ветеринарної медицини та чотири магазини.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 696 осіб, з яких 292 чоловіки та 404 жінки.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 657 осіб.[5]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 94,68 %
російська 2,43 %
вірменська 1,67 %
молдовська 0,91 %
білоруська 0,30 %

ПриміткиРедагувати

  1. Специальная карта Западной части России Шуберта, 1832 (рос.)
  2. О. Росохацький. Надкодимщина — поділ Подільської землі (Етно-історичний нарис)[1]
  3. История городов и сел Украинской ССР. Одесская область. К. ГР УСЭ. 1978 г.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 

ПосиланняРедагувати