Відкрити головне меню

Марія Максимівна Бобирєва
Народилася 7 квітня 1918(1918-04-07)
Кременчук, Полтавська губернія, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Померла 25 червня 2001(2001-06-25) (83 роки)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність мовознавиця
Alma mater Харківський педагогічний інститут іноземних мов
Сфера інтересів романська філологія
Заклад Київський педагогічний інститут іноземних мов
Київський лінгвістичний університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Нагороди

Бо́бирєва Марі́я Макси́мівна (нар. 7 квітня 1918(19180407) — пом. 25 червня 2001) — український мовознавець, доктор філологічних наук (1968), професор (1969). В роки Другої світової війни — військова розвідниця.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народилася 7 квітня 1918 року в місті Кременчуці, нині Полтавської області. Закінчила Харківський педагогічний інститут іноземних мов у 1940 році. Протягом 1940—1941 років — викладач іноземних мов Харківського військового училища зв'язку та Харківського військово-медичного училища.

З початком німецько-радянської війни — на підпільно-партизанській роботі (псевдо — «Тамара»). У 1943 році працювала перекладачкою в німецькій комендатурі у Вінниці, добуваючи важливу розвідувальну інформацію. У серпні 1944 року в складі розвідувально-диверсійної групи під керівництвом майора Гефта десантована поблизу Кракова (Польща) з метою надання допомоги польським підпільникам, а у вересні того ж року, за рішенням командування, перебралась до моравської Острави (Чехія). Після закінчення війни повернулась до мирного життя.

У 1945—1949 роках працювала перекладачем «Інтуристу» в Харкові та Києві. З 1949 року працювала в Київському педагогічному інституті іноземних мов: викладачем, деканом факультету, завідувачкою кафедри. З 1993 року — професор Київського лінгвістичного університету.

Досліджувала лексикологію і синтаксис романських мов. Автор понад 100 публікацій, в тому числі двох монографій з філології.

Померла 25 червня 2001 року. Похована на Байковому кладовищі в Києві.

НагородиРедагувати

Була нагороджена українськими орденами «За заслуги» 3-го ступеня (1997), «За мужність» 3-го ступеня (1999), радянськими орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня (1985), Червоної Зірки, медалями, нагородами іноземних держав, у тому числі польським Партизанським Хрестом і «Партизан Чехословаччини».

Грамота Президії Верховної Ради Української РСР (1988). Медалі А. С. Макаренка та К. Д. Ушинського.

Основні праціРедагувати

  • О типологии предложения в современном французском языке. Москва, 1964;
  • Порядок слов в простом и сложном предложении во французском языке. Проблемы функционального синтаксиса французского языка в сопоставлении с испанским и итальянским. Москва, 1965;
  • Роль герундиального оборота в реализации связности художественного текста современного французского языка // Принципы типологизации худож. и нехудож. текстов: Сб. науч. тр. К., 1987 (співавт.);
  • Прагматичні аспекти функціонування некатегоричних висловлень у сучасній французькій мові // ІФ. 1990. № 97.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати