Боббі Кемпбелл (англійський футболіст)

англійський футболіст

Боббі Кемпбелл (англ. Robert Campbell, 23 квітня 1937, Ліверпуль — 6 листопада 2015) — англійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Боббі Кемпбелл
Особисті дані
Народження 23 квітня 1937(1937-04-23)
  Ліверпуль, Велика Британія
Смерть 6 листопада 2015(2015-11-06) (78 років)
  Англія, Велика Британія
Громадянство  Велика Британія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1958–1961 Англія «Ліверпуль» 24 (2)
1961–1966 Англія «Портсмут» 64 (2)
1966–1967 Англія «Олдершот» 5 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1973–1976 Англія «Арсенал» (помічник)
1976–1980 Англія «Фулгем»
1982–1984 Англія «Портсмут»
1985–1986 Кувейт «Аль-Кадісія»
1986–1988 Англія «Челсі» (помічник)
1988–1991 Англія «Челсі»
1993–1994 Кувейт «Аль-Арабі»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра ред.

У дорослому футболі дебютував 1958 року виступами за команду клубу «Ліверпуль», в якій провів три сезони, взявши участь у 24 матчах чемпіонату. Виступаючи за «червоних» він також викликався у юнацькі збірні Англії різних віків.

1961 року Кемпбелл перейшов у «Портсмут» і відіграв за клуб з Портсмута наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Олдершот», за який виступав протягом 1966—1967 років[1].

Кар'єра тренера ред.

Після травми в 1966 році закінчив свою кар'єру гравця[2] і перейшов на тренерську роботу спочатку в «Портсмуті», а потім, з великим успіхом, в «Квінз Парк Рейнджерс». Він відправився на роботу в «Арсенал», де працював першим тренером під керівництвом головного тренера Берті Мі, після відставки Стіва Бертеншо і його подальшого переходу в «Шеффілд Венсдей» в 1973 році.

Перший досвід роботи головним тренером він отримав в «Фулгемі» в 1976 році, після того, як був звільнений колишній бос Алек Сток. Після чотирьох посередніх років, де його головним досягненням став 1 мільйон фунтів стерлінгів прибутку, він був звільнений після невдалого старту сезону 1980/81. 1982 року перейшов в «Портсмут», який він привів до чемпіонства в Третьому дивізіоні 1982/83. Однак він був звільнений у травні 1984 року.

Наприкінці сезону 1987/88 Кемпбелл був призначений помічником менеджера Джона Голлінза у «Челсі», коли команда була в розпалі битви за збереження прописки в Першому дивізіоні. Через місяць Голлінза звільнили, і Кемпбелл став виконуючим обов'язки тренера до кінця сезону. Кемпбелл не зміг допомогти клубу зберегти місце в лізі у восьми матчах, які залишилися в тому сезоні, і «Челсі» вилетів.

Однак він виправдав довіру в наступному сезоні, коли «Челсі» під його керівництвом став переможцем Другого дивізіону, набравши 99 очок. Ще через рік він привів «Челсі» до п'ятого місця в Першому дивізіоні, що стало найкращим результатом клубу з 1970 року. Він був звільнений від своїх обов'язків тренера 1991 року після завершення сезону на 11-му місці і призначений особистим помічником президента «Челсі» Кена Бейтса у 1991 році.

Пізніше відправився до Кувейту, щоб працювати тренером там. Останнім місцем тренерської роботи був еміратський клуб «Аль-Арабі», головним тренером команди якого Боббі Кемпбелл був з 1993 по 1994 рік.

Помер 6 листопада 2015 року на 79-му році життя[3][4][5].

Титули і досягнення ред.

Як тренера ред.

Примітки ред.

  1. Bobby Campbell. neilbrown. Post War English & Scottish Football League A - Z Player's Transfer Database. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 листопада 2015.
  2. Профиль игрока на Liverbird.ru [Архівовано 10 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Liverpool FC: Bobby Campbell dies aged 78. Liverpool Echo. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 6 листопада 2015.
  4. Bobby Campbell: Ex-Chelsea, Portsmouth & Fulham boss dies. BBC Sport. 7 листопада 2015. Архів оригіналу за 9 листопада 2015. Процитовано 9 листопада 2015.
  5. Former Chelsea manager Bobby Campbell dies aged 78. The Guardian. 7 листопада 2015. Архів оригіналу за 9 грудня 2015. Процитовано 9 листопада 2015.

Джерела ред.