Відкрити головне меню

Я́ків Семе́нович Блу́дов (*4 листопада 1897 — †17 січня 1984) — український радянський філософ, професор Харківського державного університету ім. О. М. Горького, кандидат філософських наук..

ЖиттєписРедагувати

Народився в с. Новокраснянці Купянського повіту Харківської губернії (нині Кремінського району Луганської Народної Республіки). Свою трудову діяльність розпочав ламповщиком на шахті "Іван", потім працював у паровозному депо Сватове. Участник революційного руху з 1915, буув арештований. Після Лютневої революції 1917 звільнений і обраний секретарем Сватівського райкому залізничників. Більшовик з червня 1917 року. Після Жовтневої революції був секретарем залізничного ревкому і штабу Червоної гвардії, комісаром залізниці, вовював проти петлюрівців, політпрацівник у Самарі. Після звільнення Сватова повернувся сюди, очолював більшовицьку організацію, у 1923 направлений на навчання. 1926 закінчив Комуністичний університет ім. Артема, у 1929 аспірантуру.

У 1929 призначений ректором Харківського інституту народної освіти, с 1930 директор фізико-хіміко-математичного інституту. В 1932—33 — директор Інституту червоної професури філософії, член президії ВУАМЛІНУ, редактор журналу «За марксистсько-ленінське природознавство». З травня 1933 Блудов працював ректором Харківського державного університету; йому належить близько 20 наукових праць.

Був репресований 1.01.1935-4.03.1939 відбував покарання у Воркутлазі. Потім жив у Купянску, працював інструктором райпотребсоюза до 1948. В 1948-1957 працював на машиноремонтному заводі плановиком, інженером, технологом, начальником планово-виробничого відділу. Офіційно реабілітований лише в 1956 і повернулся на роботу в ХДУ: старший викладач, с 1958 по 1961 профессор кафедри философії.

Рішенням виконкому Сватівської міської ради від 26 жовтня 1967 року Блудов Я. С. «За вагомий внесок у становлення і зміцнення Радянської влади в м. Сватове і районі» занесений до Книги Пошани з присвоєнням звання «Почесний громадянин міста Сватове».

ДжерелаРедагувати