Блищанка

село у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області, Україна

Бли́щанка — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району. До 2020 року адміністративний центр Блищанської сільської ради, якій були підпорядковані село Ставки та хутір Теклівка.

село Блищанка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Заліщицька міська громада
Облікова картка Блищанка 
Основні дані
Засноване 1530
Населення 688
Поштовий індекс 48644
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°44′03″ пн. ш. 25°48′45″ сх. д. / 48.73417° пн. ш. 25.81250° сх. д. / 48.73417; 25.81250Координати: 48°44′03″ пн. ш. 25°48′45″ сх. д. / 48.73417° пн. ш. 25.81250° сх. д. / 48.73417; 25.81250
Водойми струмок Вовчків
Місцева влада
Адреса ради 48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40
Карта
Блищанка. Карта розташування: Україна
Блищанка
Блищанка
Блищанка. Карта розташування: Тернопільська область
Блищанка
Блищанка
Мапа
Мапа

CMNS: Блищанка у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади.[1]

Географія

ред.

Розташоване на Подільській височині, за 18 км від центру громади і 12 км від найближчої залізничної станції Торське. З усіх сторін село обступає ліс, який з північної і південної сторін прилягає безпосередньо до села. З болотистої вибалки Рутка витікає струмок Вовчків і яскравою стрічкою між двох пагорбів з північного заходу на південний схід протікає через усе село, вибігає на поле оминає урочище Ярмівку і, протікаючи уже лісом, впадає в річку Серет.

Населення — 667 осіб (2003).

Назва

ред.

Назва села Блищанка походить скоріше за все від ставу, утвореного Потічком на півночі села. Став широко розливався і вода блищала, що було видно з далекої округи. Частини села: Нагорінка (на сході), Краківка (на північному заході), Королівка (на південному заході). Назви полів: Ярмівка, Кути, Рудка. Фільварок — Марцелівка.

Історія

ред.

На околицях Блищанки виявлено археологічні пам'ятки доби пізнього палеоліту, трипільської, голіградської, липицької та черняхівської культур, 2 могильники часів Київської Русі.[2] За даними геомагнітної зйомки, проведеної старшим науковим співробітником Інституту геофізики НАН України В. Голубом, тут існувало у різний час близько 2000 надземних жител. Багатошарове поселення Блищанка являє собою унікальну пам'ятку археології. Трипільське поселення етапу С виявлено в урочищі Яремівщина. Воно розміщене над яром, з якого тече джерело. На поверхні багато виробів, оскільки культурний шар сильно переораний. На півночі поселення — кам'яна стела у вигляді людини із знаками на поверхні. Інше трипільське поселення етапу СІІ — в урочищі Горби, що на першій надзаплавній терасі (схил), по контуру проходять притоки ріки Серет. Поселення розкопувалося Малєєвим Ю. М. у 1974 році,[3]

Перша писемна згадка — 1530. У центрі села — церква дерев'яна 1867 року побудови з новою мурованою дзвіницею, належала до парохії в Угриньківцях. Також був новий костел. Власниками фільварку Марцелівки були поляки Якубович і Богусєвич.

До Першої світової війни в селі була корчма, після війни тільки гуральня. Селяни займалися рільництвом, але були між ними ремісники: ковалі, шевці, столярі. Була еміграція до Канади та США. Корінні прізвища: Горобець, Друзик, Проданик, Дорош.

Діяло товариство «Просвіта» (від 1898) з читальнею (1937 року побудови), бібліотекою і часописом. При ній був також театральний, оркестровий і самоосвітній гурток. Діяли також «Луг», «Сокіл», «Рідна школа», «Сільський господар», «Вишкіл хліборобської молоді», «Союз українок». У 1937 році зведено будинок сільської коопреації.

Пам'ятки

ред.
 
Церква святого Іоанна Богослова 1867
 
Церква ПЦУ

Є церква святого Іоанна Богослова (1867, дерев'яна; 1996 реконструйована), церква ПЦУ (1999), перебудована з костелу (1939)[1].

Пам'ятники

ред.

Споруджено «фігуру» Божої Матері, пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1968).

Встановлено:

  • хрест на честь скасування панщини (1848, відновлено 1990),
  • хрест з нагоди проголошення незалежності України (1991),
  • пам'ятний хрест на честь вояка УПА М. Базика (1994);
  • пам'ятний хрест односельчанам, полеглим за волю України, в лавах УСС і УГА (1991)
  • насипана символічна могила на честь замучених у радянських тюрмах патріотів (1941, відновлена 1991).

Соціальна сфера

ред.

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека, кахельний завод, селянська спілка «Україна», фермерське господарство.

Відомі люди

ред.

Народилися

ред.
  • громадсько-культурна діячка О. Білинська,
  • український громадський діяч Ольга Айвазовська,
  • літератори:
    • Д. Горішний,
    • П. Гошовський
    • Г. Рибцуник
    • М. Сопівник.

Примітки

ред.
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Олійник В. Дослідження давньоруських пам'яток півдня Тернопільщини // Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України; Ів.-Франківськ — Галич, 1998 р. — С.31
  3. admin. Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.

Джерела

ред.

Посилання

ред.

Фотогалерея