Блищанка

Бли́щанка — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району. До 2020 року адміністративний центр Блищанської сільської ради, якій були підпорядковані село Ставки та хутір Теклівка.

село Блищанка
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Заліщицька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060170040099901
Облікова картка	Блищанка
Основні дані
Засноване	1530
Населення	688
Поштовий індекс	48644
Телефонний код	+380 3554
Географічні дані
Географічні координати	48°44′3″ пн. ш. 25°48′45″ сх. д.
Водойми	струмок Вовчків
Місцева влада
Адреса ради	48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40
Карта
Блищанка
Блищанка
Мапа
Блищанка у Вікісховищі

Географія

Розташоване на Подільській височині, за 18 км від центру громади і 12 км від найближчої залізничної станції Торське. З усіх сторін село обступає ліс, який з північної і південної сторін прилягає безпосередньо до села. З болотистої вибалки Рутка витікає струмок Вовчків і яскравою стрічкою між двох пагорбів з північного заходу на південний схід протікає через усе село, вибігає на поле оминає урочище Ярмівку і, протікаючи уже лісом, впадає в річку Серет.

Населення — 667 осіб (2003).

Назва

Назва села Блищанка походить скоріше за все від ставу, утвореного Потічком на півночі села. Став широко розливався і вода блищала, що було видно з далекої округи. Частини села: Нагорінка (на сході), Краківка (на північному заході), Королівка (на південному заході). Назви полів: Ярмівка, Кути, Рудка. Фільварок — Марцелівка.

Історія

На околицях Блищанки виявлено археологічні пам'ятки доби пізнього палеоліту, трипільської, голіградської, липицької та черняхівської культур, 2 могильники часів Київської Русі. За даними геомагнітної зйомки, проведеної старшим науковим співробітником Інституту геофізики НАН України В. Голубом, тут існувало у різний час близько 2000 надземних жител. Багатошарове поселення Блищанка являє собою унікальну пам'ятку археології. Трипільське поселення етапу С виявлено в урочищі Яремівщина. Воно розміщене над яром, з якого тече джерело. На поверхні багато виробів, оскільки культурний шар сильно переораний. На півночі поселення — кам'яна стела у вигляді людини із знаками на поверхні. Інше трипільське поселення етапу СІІ — в урочищі Горби, що на першій надзаплавній терасі (схил), по контуру проходять притоки ріки Серет. Поселення розкопувалося Малєєвим Ю. М. у 1974 році,

Перша писемна згадка — 1530. У центрі села — церква дерев'яна 1867 року побудови з новою мурованою дзвіницею, належала до парохії в Угриньківцях. Також був новий костел. Власниками фільварку Марцелівки були поляки Якубович і Богусєвич.

До Першої світової війни в селі була корчма, після війни тільки гуральня. Селяни займалися рільництвом, але були між ними ремісники: ковалі, шевці, столярі. Була еміграція до Канади та США. Корінні прізвища: Горобець, Друзик, Проданик, Дорош.

Діяло товариство «Просвіта» (від 1898) з читальнею (1937 року побудови), бібліотекою і часописом. При ній був також театральний, оркестровий і самоосвітній гурток. Діяли також «Луг», «Сокіл», «Рідна школа», «Сільський господар», «Вишкіл хліборобської молоді», «Союз українок». У 1937 році зведено будинок сільської коопреації.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Заліщицького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.

Пам'ятки

Церква святого Іоанна Богослова 1867

Церква ПЦУ

Є церква святого Іоанна Богослова (1867, дерев'яна; 1996 реконструйована), церква ПЦУ (1999), перебудована з костелу (1939)[1].

Пам'ятники

Споруджено «фігуру» Божої Матері, пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1968).

Встановлено:

• хрест на честь скасування панщини (1848, відновлено 1990),
• хрест з нагоди проголошення незалежності України (1991),
• пам'ятний хрест на честь вояка УПА М. Базика (1994);
• пам'ятний хрест односельчанам, полеглим за волю України, в лавах УСС і УГА (1991)
• насипана символічна могила на честь замучених у радянських тюрмах патріотів (1941, відновлена 1991).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека, кахельний завод, селянська спілка «Україна», фермерське господарство.

Відомі люди

Народилися

• громадсько-культурна діячка О. Білинська,
• український громадський діяч Ольга Айвазовська,
• літератори:
  • Д. Горішний,
  • П. Гошовський
  • Г. Рибцуник
  • М. Сопівник.

Галерея

• 
  Церква Івана Богослова
• 
  Костел 1934 р.
• 
  Дзвіниця церкви святого Іоанна Богослова 1867
• 
  Церква святого Іоанна Богослова 1867
• 
  Школа

Джерела

• Безгубенко О., Бойко В., Коропецька У., Мизак Н., Олійник В. Блищанка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 153—154. — ISBN 978-966-457-228-3.
• Конопля В., Малєєв Ю. Блищанка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 59. — ISBN 966-528-197-6.
• Натуркач М. Блищанка. Що зберегла людська пам'ять. Історія села [Архівовано 16 лютого 2022 у Wayback Machine.]. Нью-Йорк : Наукове товариство імені Шевченка в Америці, 2009. 104 с.
• "Багато неба" у Блищанці [Текст] : [у Блищанській б-ці репрезентували нову збірку поезій Б. Стефанюка "Багато неба"] / О. Дяків // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2019. — № 39 (2 жовт.). — С. 7.
• Błyszczanka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 254. (пол.)

Посилання

Фотогалерея